Home Новини Михайло Кац: легенда і людина

Михайло Кац: легенда і людина

405
0
SHARE

У попередньому пості я розмістив замітку, в якій розповів про цілком легендарну як для Бердичева людину – Михайла Йосиповича Каца. Продовольчий магазин №1 під його тривалим керівництвом знали всі жителі міста, цей колектив славився порядністю, згуртованістю. Для бердичівлян магазин та його керівник багато у чому перетворились на живу легенду, в якій насправді правдивої інформації не так багато. Нині настала черга розповісти про Михайла Каца не як про міську легенду, а як про людину, яка творила реальну історію міста.

Михайло Кац,
квітень 1990 р.

Цими днями, зокрема, 12 серпня виповнилось рівно сто років з дня народження Михайла Йосиповича Каца. Серпень 1919 року став буремним для Бердичева: війська УНР у ході наступу на Київ підійшли до околиць міста, більшовицька влада, що володіла містом останні п’ять місяців, фактично полишила його.

Доля Михайла Каца схожа на долю більшості громадян колишнього Радянського Союзу, які народились на зорі його становлення: освіта, служба в лавах Червоної Армії, участь у німецько-радянській війні, розбудова мирного життя. Але за цими етапами криється саме життя, сповнене надій, поневірянь, очікування світлого майбутнього. Чи мріяв Михайло Кац про море, як стверджує легенда, невідомо. У 1939 році його призвали на військову службу, яку проходив у місті Баку. Там же зустрів початком війни, під час якої перебував у місті Сталінір (нині грузинське місто Цхінвалі). У 1942 році Кац став членом Комуністичної Партії.

Михайло Кац з дружиною Люсею,
10 грудня 1945 р.

По завершенні війни Михайло демобілізувався, закінчив Московський технікум радянської торгівлі та повернувся до Бердичева. Першим місцем роботи Каца став продовольчий магазин №29 біля заводу “Прогрес”. Через деякий час колишнього військового, члена Компартії призначили завідуючим продовольчим магазином №1, яким він керував впродовж наступних чотирьох десятиліть – до 1992 року. Працював би й надалі, але… Часи кардинально змінювались, наша країна поринула в нову економічну реальність.

Повернувшись 1946 року до Бердичева, Михайло Кац одружився. Проживало подружжя у будинку №3 по вулиці Маяковського, якій декілька років тому повернули історичну назву – Театральна. На цей час в одноповерховому будинку проживала вся родина Каців, починаючи з його батька Йосифа та матері Бойлі Рувимівни. Наприкінці 1947-го у молодого подружжя Михайла та Люсі з’явився син Аркадій. Але родинне щастя Каців були нетривалим – у лютому 1951 року померла спершу дружина, через декілька місяців – батько Йосиф. Вихованням малого онука зайнялась бабуся Бойля.

Аркадій Михайлович Кац, 12 серпня 2019 р.

Нині Бердичів щороку відвідує син Каца – Аркадій Михайлович. Ми зустрілись із Аркадієм у день народження батька в просторій квартирі, що знаходиться в будинку неподалік машинобудівного заводу “Прогрес”. Ось що він розповів:

– Будні батька були однакові: на сьому ранку він уже був у магазині та повертався з роботи пізно ввечері. І так все життя скільки його пам’ятаю. Він проживав один та все життя віддавався роботі.

Михайло та Аркадій Кац, 1953 р.

Ми сиділи в тихій кімнаті, яка зберегла пам’ять про минулі часи. Переглядали численні родинні фотографії, згадували минуле життя. Аркадій Михайлович закінчив Московський техніку легкої промисловості, працював у Бердичеві на взуттєвій фабриці, згодом у міськпобуткомбінаті. На столі численні фотографії, документи. Частина їх незабаром поповнить фонди Музею єврейства міста Бердичева. Ще одна історія життя перетвориться на цікаву сторінку в пухкій книзі бердичівського єврейства.

– Батько дуже переймався своєю роботою, колективом. Ось численні грамоти, вітання. Його фотографію розмістили на міській дошці Пошани. На початку 70-х отримав орден “Знак Пошани”, тоді ж медаль “За доблесну працю”. В останні роки у нього стався інфаркт, та після лікування він повернувся до роботи. Людині, яка розміняла сьомий десяток життя, це було важко, але це його доля…

У родині Каців, згадує Аркадій Михайлович, зросло двоє братів – Михайло та молодший на два роки Мойсей. Останнього по життю рідні та знайомі також називали… Михайлом. Цей факт багатьох вводить в оману й нині, адже Мойсей, як і Михайло, також тривалий час працював завідуючим продовольчим магазином, що знаходився в мікрорайоні Інтендантського містечка. Правда, магазин входив до системи воєнторгу, а не змішторгу.

Батько та син, жовтень 2001 р.

Помер Михайло (Міхель) Кац 13 квітня 2005 року, похований на кладовищі в місті Кассель, розташованому в центральній частині Німеччини, на річці Фульда, в землі Гессен. Нині саме це місто, а не Бердичів, береже пам’ять про нашого славного земляка. Там же, у Німеччині, похований і брат Мойсей.

Легенди народжуються в пам’яті людей своєї епохи та відшліфовуються часом. Михайло Кац та колектив магазину №1, як міські легенди, житимуть довго у спогадах пересічних бердичівлян, хто застав ту епоху та знав цих людей.

Анатолій Горобчук.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here