Home Новини Маркушівська школа святкує ювілей!

Маркушівська школа святкує ювілей!

2962
0
SHARE

20 років тому на Бердичівщині з’явився новий навчальний заклад, який і сьогодні вражає своїми можливостями

Трохи з історії: На самому злеті радянської епохи, у 1990 році в Маркушах розпочалося спорудження нового приміщення школи. Тривалим та непростим був шлях до новосілля – економічна криза, що скувала Україну, аж ніяк не сприяла будівництву. Майже 10 років ходили учні до старої аварійної школи повз недобудову. А коли добудова таки розпочалась, вчителі, учні, батьки всіляко допомагали будівельникам у внутрішніх роботах: виносили будівельне сміття, мили та фарбували вікна, двері та підлогу, впорядковували шкільну територію, адже так хотілося сісти за парти в новій школі!

Маркушівська школа відзначила ювілей.

І ось цей день настав: 19 січня 2000 року, у день Хрещення Господнього відбулось урочисте відкриття. На свято прибуло багато гостей, зібралися жителі села, вчителі та учні. Школу освятив отець Віталій Бойков, настоятель Свято-Миколаївського храму Бердичева.

Про це та інше цього понеділка присутнім в актовій залі Маркушівської школи розповідали поважні гості – ті, хто два десятиліття тому стояли на сходах нововідкритої будівлі.

Але перед тим, як гостям надали можливість зануритись у спогади, школярі представили цікаву концертну програму. На її початку відбулось театральне міні-дійство: учасники святкового Вертепу заспівали колядку, вітаючи усіх зі святом Богоявлення.

Якщо зірки запалюються,
Значить, це комусь треба,
Значить, це необхідно,
Щоб кожен день над містом і селом
Запалюється хоча б одна зірка.
Якщо будується школа,
Значить, це кому-небудь треба,
Значить, це необхідно…

Почесні гості заходу: Володимир Іванович Цимбалюк та Володимир Іванович Сінчук.

Присутній у залі серед почесних гостей Володимир Цимбалюк стояв у витоків будівництва школи. Він пригадав, як у 1989 році разом із головою місцевого колективного господарства Володимиром Шевчуком вони планували будівництво, обирали новітній на той час архітектурний проект. Коли фінансування з боку держави припинилось, саме зусиллями Шевчука та колективу будівельників на чолі з Т. Кайданником  хоч потроху, але роботи продовжували. “Якщо село будується, то воно має майбутнє. Свого часу ми вдихнули життя у цю будівлю, а ви, педагогічний колектив, це життя підтримуєте. Наснаги Вам, шановні педагоги, творчого натхнення! Щоб школа, а навколо неї і село – розбудовувались та мали майбутнє”, – зазначив Володимир Іванович.

   Цікавий факт: “Школу грамоти” в Маркушах відкрили у 1860 році. Вона знаходилась у будинку пономаря Матвія Новоходського.

До мікрофону підходить голова районної ради Максим Самчик, який також мав причетність до будівництва школи: “Особливу подяку варто висловити тогочасному голові райдержадміністрації Альфреду Альфредовичу Білецькому, помічником якого я був на той час. Він особисто контролював будівництво. Робив все можливе, щоб вишукати кошти, стежив за їхнім використанням та за якістю будівельних робіт. Ті два останніх роки – 1998 та 1999 стали вирішальними. І сьогодні ця будівля – все, що зроблено колективом школи за два десятиліття – це данина тій праці, тим зусиллям, тим людям, які вклали частку власної душі, щоб наші діти мали можливість гарно навчатись у стінах школи”.

Різдвяні колядки на сцені школи.

І знову сцена актової зали немов перегукується з минулим: учні створюють сценку за сценкою, звучить пісня за піснею – все, як тоді, два десятиліття тому, коли сходи новозбудованої школи перетворились на імпровізовану сцену, на якій тогочасні учні виступали з літературним монтажем.

   Цікавий факт: Трикласна Маркушівська церковнопарафіяльна школа, будівлю якої звели у 1901 році, стала базою для набуття педагогічної практики випускниками Київської духовної семінарії.

Слово бере директор школи Людмила Броніславівна Михальченко: “Школа – це не лише стіни. Школа – це дух, школа – це пам’ять, душа. Нині наша школа є кращою в районі, області. Але ці досягнення – це спільна праця. Праця учнів, педколективу, батьків та громади. Бажаю натхнення всім та наснаги на нові, ще кращі здобутки. Такі, щоб і через десятиліття ми пишалися нашою школою!”

Валентина Столяр, представник місцевого сільськогосподарського підприємства ТОВ “КУСТО АГРО ФАРМІНГ”.

До мікрофону підходять керівник відділу освіти, культури, молоді та спорту Райгородоцької сільської ради Неля Пуха, заступник голови Райгородоцької сільської ради Сергій Воронович, голова батьківського комітету, депутат сільської ради Інна Нагорнюк, представник місцевого сільськогосподарського підприємства ТОВ “КУСТО АГРО ФАРМІНГ” Валентина Столяр, виконуючий обов’язки Маркушівського старости Олександр Карпов, заступник голови райради Софія Томашевська. Їх вітальні слова, їх побажання сповнені справжньої любові, поваги до праці педагогів, адже саме вони виховують те покоління, яке розбудовуватиме й економіку, і рідну громаду. А головне – продовжуватиме культурні традиції рідного села. Привітав ювілярів також настоятель Свято-Михайлівського храму архімандрит Мануїл: “Матеріальна сторона є необхідною для життя. І поява нової школи в Маркушах цьому приклад. Але головним є складова духовна – саме колектив, згуртований в єдину душу, стає родиною, яка виховує, наповнює наші чада духовністю та добром. Зі святом тебе, Маркушівська школо, живіть у мирі і злагоді на многії літа!”

   Цікавий факт: за роки, що діє нова школа, з її стін вийшло більше 330 учнів, третина з яких вступили до вищих навчальних закладів та успішно їх закінчили.
Шкільний домовичок Кузя.

Знову лунають пісні, хореографічні номери у виконанні вчителів та учнів. Аж ось і сюрприз програми – директор Людмила Броніславівна перевтілюється на завзятого репера, у стилі хіп-хопу речитативом раз-по-раз стверджуючи: “Вчителі, вчителі – ваші другі батьки, ми до школи й до вас всі ідем залюбки”. І справжній фурор серед присутніх викликала поява на сцені шкільного домовичка Кузі – того самого, хто всі двадцять років спостерігав, як навчались учні, що робили на перервах та куди бігли після занять. За ці роки він перетворився на справжній оберіг школи. Кузя долучився до вітань та подарував присутнім пісню у власному, “домовичковому” стилі виконання.

Свято добігло кінця, учні загасили двадцять свічок на ювілейному торті. Урочистості завершились… Але шкільне життя продовжується!

З Днем народження тебе, Маркушівська школо!

Анатолій Горобчук.


Хліб-сіль почесним гостям.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here