Маловідомий факт про вшанування жертв Голокосту в Бердичеві

Цими днями Бердичів відзначає сумну дату в історії міста – чергові роковини масових розстрілів єврейського населення Бердичева та євреїв-біженців, які намагались утекти від страшного ворога-окупанта. Десять братських могил, як страшне нагадування, знаходяться нині в місті та на його околицях. Десять пам’ятних знаків не дають забути про події, що відбулись тими вересневими днями далекого 1941 року.

Про бердичівську трагедію опубліковано достатньо багато досліджень, існують численні спогади свідків та тих, кому, вже перебуваючи у колі смерті, все ж вдалось великим дивом вижити. І це їх зусиллями про трагедію пам’ятають, хоча радянська влада попервах і намагалась “забути” факт Голокосту (досить лише згадати про невдалу спробу встановлення пам’ятного знаку на початку 50-х років).

Далі – цікавий факт, який став відомим зовсім нещодавно.

Як відомо, перший пам’ятний знак на місці братських могил з’явився лише у 1983 році. Ініціативна група, очолювана подружжям Ю.Л. Бернштейна та Г.С. Коновалової, звернулась із цим питанням до Житомирського обласного комітету Комуністичної партії України. Один із інструкторів обкому, на розгляді якого перебувало звернення, перенаправив його в Бердичів до Поліни Соболь, яка на той час обіймала посаду секретаря міського комітету КПУ з ідеології. За її підтримки, з залученням до вирішення цього питання партійного та господарчого керівництва міста, звернення вирішили позитивно. Зокрема, головний архітектор Бердичева Юрій Бесценний виготовив ескіз пам’ятного знаку жертвам Голокосту, визначили місце його встановлення – поряд із дорогою, що веде до братських могил.

Наприкінці 1982 року в Бердичеві на його головній площі – Жовтневій – з’явився центральний архітектурний елемент – пам’ятник вождю Жовтневої революції Володимиру Леніну. Саме з того часу площа стала центром політичного життя міста: перед пам’ятником кращих школярів міста приймали до лав піонерської організації, перед монументом щороку проходили урочисті паради з нагоди річниці Жовтневої революції (7 листопада) та Дня міжнародної солідарності трудящих (1 травня).

Після виготовлення постаменту та урочистого відкриття монументу В.І.Леніна, яке відбулось 29 грудня 1982 року, утворились залишки червоного граніту. Саме їх (!) і використали для створення пам’ятного знаку жертвам Голокосту. Відкрили пам’ятник наступного року напередодні вшанування пам’яті жертв Голокосту. До речі, в єдиній на той час газеті, яка друкувалась у Бердичеві, не з’явилось жодної інформації про цю подію.

Це переплетіння партійної ідеології та культурного життя стане своєрідним нагадуванням нащадкам про пріоритети та цілі існування держави: ідол, що бовванів на Жовтневій площі, зник з обличчя міста; пам’ять про події Голокосту у Бердичеві залишиться навіки.

Анатолій Горобчук.