Home Проекти Постаті землі Бердичівської Космач Володимир Петрович

Космач Володимир Петрович

244
0
SHARE

Космач Володимир Петрович (нар. 17 липня 1933, с. Великі Лісівці, Попільнянський р-н, Житомирська обл., УРСР – пом. 27 жовтня 1999, смт. Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., Україна) – журналіст, публіцист, краєзнавець, член президії міськрайонної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури.


Космач Володимир Петрович
(1933-1999).

Космач Володимир Петрович народився 17 липня 1933 року в селі Великі Лісівці Попільнянського району в сім’ї сільських вчителів. Батько, Петро Андрійович Космач, пішов на війну 9 липня 1941 року, пропав безвісти. Мати, Станіслава Марціанівна Космач (1915-1997), впродовж сорока трьох років працювала вчителем спочатку в сільській школі, пізніше у районному центрі Попільні, куди сім’я переїхала 1959 року.

Самостійне трудове життя Володимир Петрович почав у неповні 17 років піонервожатим семирічної школи міста Богуслава на Київщині. Туди він поїхав із власної ініціативи, аби мати змогу працювати і вчитися одночасно. У 1952 році закінчив Богуславську вечірню школу. На ці роки припав і початок кореспондентської діяльності майбутнього журналіста. Перша друкована стаття Володимира Космача вийшла в газеті “Молодь України” 1 липня 1953 року.

З 1954 по 1959 роки Володимир Петрович навчався на стаціонарному відділенні факультету журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. У ті ж роки його матеріали друкували в багатотиражці КДУ імені Т.Г. Шевченка “За радянські кадри”, газетах “Черкаська правда”, “Радянська Житомирщина”, “Зоря Полтавщини”, “Київський комсомолець”, “Радянський міліціонер”.

У 1959 році Володимир Петрович закінчив Київський держуніверситет і протягом 17 років працював у місті Хмельницький кореспондентом обласної газети “Радянське Поділля”, інспектором обласного управління культури, завідувачем відділення молодіжної газети “Корчагінець”. З 1970 року став членом Спілки журналістів України (СЖУ).

На початку 1977 року Володимир Космач переїхав до Бердичева. Тут із лютого працював у редакції бердичівської міськрайонної газети “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”). Першим його матеріалом на сторінках газети за 9 лютого 1977 року став нарис “Господар своєї долі” про робітника-новатора, технічно грамотного і кмітливого раціоналізатора, ветерана верстатобудівного заводу “Комсомолець” Євгена Івановича Шевчука.

Зустріч з Героєм Радянського Союзу Мостовим В.Й. в редакції газети “Радянський шлях”, жовтень 1990 р.
Зліва на право: стоять – Володимир Космач, Михайло Пасічник, Микола Гордієнко, Леонід Козінчук, Володимир Карташов, Лілія Широких;
сидять – Римма Воєвуцька, Володимир Мостовий, Петро Яцюк, Юрій Сокальський.

Тема людини праці була однією з центральних в журналістській творчості Володимира Петровича Космача. Крім діловитості, професійної майстерності і самовідданості, він прагнув показати кругозір, нахили, життєву позицію героїв своїх публікацій.

Починаючи з вересня 1979 року Володимир Петрович завідував відділом листів та масової роботи. У його матеріалах все більше уваги зверталося на шляхи вирішення побутових та соціальних проблем громадян міста і району. Запам’ятався він читачам і гострими публіцистичними статтями.

Чільне місце в журналістській діяльності В.П. Космача посідала краєзнавча тематика. На підставі результатів досліджень архівних документів та спогадів очевидців він готував матеріали для газет, які регулярно друкувалися на сторінках “Радянського шляху”. Результатом журналістської діяльності Володимира Петровича є понад півтисячі різножанрових публікацій на різноманітну тематику, героями яких стали тисячі жителів Бердичівщини. Загальний обсяг опублікованих за цей період матеріалів Володимира Космача складає близько 50 умовних друкованих аркушів[1]. Вказані факти дають підстави без перебільшення вважати його літописцем Бердичівщини кінця XX століття.

Проводив Володимир Космач і навчальну роботу. Справжнім своїм Учителем вважали Володимира Петровича редактор бердичівського міськрайонного радіомовлення, член СЖУ з 1988 року Леонід Козінчук, колишній редактор інформаційного тижневика “Бердичів” Юрій Сокальський, краєзнавець та кореспондент Юрій Лукуц. А восени 1985 року Володимир Космач став керівником школи юних кореспондентів.

З надзвичайною серйозністю ставився також Володимир Петрович до громадських обов’язків члена президії міськрайонної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури, секретарем якої був Володимир Ружицький. Будучи національно свідомою людиною, він із першого дня створення міської організації Незалежної ветеранської спілки України став її активним членом.

Влітку 1993 року Володимир Петрович Космач полишив роботу в газеті та вийшов на заслужений відпочинок.

Помер Космач Володимир Петрович 27 жовтня 1999 року. Похований на кладовищі у селищі Гришківці.

Джерела і література:

Могиль О. Я — за Володимира Космача. // “Земля Бердичівська”. — 1994. — 18 черв.

Лукуц Ю.М. Володимир Космач — журналіст і краєзнавець. // Бердичівська земля в контексті історії України. Науковий збірник Велика Волинь. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т.19 / Відп. ред. М.Ю. Костриця. — Житомир: МАК, 1999. — С. 358-359.

Лукуц Ю. Він жив і працював на бердичівській землі. // “Земля Бердичівська”, №89 (15008) від 18.11.2000 р.

Лукуц Ю. Освітянські проблеми у статтях Володимира Космача. // “Земля Бердичівська”, №57 (15280) від 17.07.2003 р.

Скавронський П.С. Літописець Бердичівщини кінця ХХ ст. // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідомлення восьмої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, Львів, 24-26 жовтня 2003 р. / За ред. М.М. Романюка. — Львів, 2003. — С. 952-956.

Лукуц Ю. Журналіст і краєзнавець. // Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети). Упорядник М. Пасічник. – Бердичіврегіонвидав, 2004.

Лукуц Ю. Десять років без Володимира Космача. // “Земля Бердичівська”, №43 (15735) від 23.10.2009 р.


[1] Умовний друкований аркуш — умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60×90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here