Додому Проекти Постаті землі Бердичівської Конрад Джозеф (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський)

Конрад Джозеф (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський)

190
0
ПОДІЛИТИСЬ

Джозеф Конрад (нар. 3 грудня 1857, с. Терехове, Бистрицька волость, Бердичівський повіт, Київська губ., Російська імперія – пом. 3 серпня 1924, Бішопсборн біля Кентербері, Англія) – англійський письменник польського походження, видатний англійський прозаїк.


Конрад Джозеф (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський),
(1857-1924).

Джозеф Теодор Конрад Коженьовський народився 3 грудня 1857 року у селі Терехове Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії (нині село у Бердичівському районі Житомирської області) у родині збіднілого шляхтича, літератора і польського патріота Аполло Коженьовського. Його батько належав до шляхетського роду гербу Наленч (Nałęcz), перекладав на польську мову твори Шекспіра та Гюго з англійської та французької. Він приохотив Конрада до читання польською та французькою мовами.

У рік народження Конрада батько орендував хутір і служив управителем у маєтках багатих знайомих і родичів. Звідси – часті переїзди і протиріччя у даних про місце народження Конрада. Українські довідкові видання (у тому числі Українська Радянська Енциклопедія) називають місцем народження Конрада село Терехове Бердичівського району. Це посилання має під собою ґрунт: відомо, що Конрад там зростав. Але з іншого боку: “Забув сказати тобі, – писав Тадеуш Бобровський, дядько Конрада, племіннику, – що ти з’явився на цей світ 21 листопада 1857 року в Бердичеві”. Це ставить знак запитання у визначенні місця народження Конрада.

“Ось у цьому будинку я народився”, – говорив Конрад синові Борису, показуючи стару фотографію у сімейному альбомі. Саме так із написом “Бердичівський будинок, де народився Конрад”, з’явився фотознімок у книзі спогадів Джессі Конрад, дружини письменника. Однак на знімку видно, що це не місто: навколо луки, гай, річка. Отже, можна припустити, що дім, зображений на фотознімку, – колишній маєток батька у Тереховому. У Тереховому, до речі, досі можна почути перекази, що саме тут народився Конрад. Там збереглися алеї старого парку, деякі господарські будівлі. Місцева школа займає старовинний будинок, хоча й більш пізніх, ніж конрадівські, часів, але, розташований він так само, як на згадуваному фотознімку.

Загальноосвітня школа села Іванківці (в минулому палац, де, ймовірно, народився письменник), 11 вересня 2011 р.

І нарешті, ще одна версія, яка має право на існування. Згідно з цією версією, Джозеф Конрад народився не в Тереховому, не в Бердичеві, а в Іванківцях – сусідньому селі Бердичівського району. Після того, як Борис Конрад надіслав копію з фотографії будинку, в якому народився його батько, то під час перевірки на місцевості виявилося, що цей будинок (колишній панський палац відомого польського колекціонера живопису Марцелі Журовського) зберігся до нашого часу практично без змін і знаходиться в Іванківцях, у його стінах нині знаходиться загальноосвітня школа. Саме знімок цього будинку і носив із собою все життя Джозеф Конрад. Тож відповідь на головне питання щодо місця народження відомого письменника ще попереду.

У 1861 році Аполлона Коженьовського заарештували за активну участь у підготовці Польського повстання 1863 року, та вислали спочатку в російське місто Перм, згодом у “підмосковний Сибір” – місто Вологду. Його дружина Евеліна Коженьовська з чотирирічним сином Конрадом поїхала слідом за чоловіком у заслання. У 1865 році, у зв’язку з хворобою дружини, Аполлон Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де, за кілька тижнів, 11 квітня 1865 року, мати малого Конрада померла від туберкульозу. Батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до польського Кракова, де 23 травня 1869 року батько Конрада помер, залишивши свого 11-річного сина круглим сиротою.

Опіку над сиротою взяв брат матері Тадеуш Бобровський. Він віддає племінника на навчання – спочатку до Краківської, згодом до Львівської гімназії. Але юнак не закінчив навчання – у 1874 році, після відмови прийняти австро-угорське громадянство, 17-літній Джозеф Конрад, щоб не бути призваним на військову службу до Російської армії, вирушив до французького Марселя. Там, під впливом англійських та французьких пригодницьких романів, Джозеф влаштувався моряком у французький торговий флот.

Конрад Джозеф (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський), 1904 р.

Джозеф Конрад прожив життя сповнене пригод. Був задіяний у контрабанді зброї (займався контрабандою зброї для прибічників возведення на іспанський престол дона Карлоса), та політичних змовах, що він пізніше відобразив у своєму романі “The Arrow of Gold”. Пережив невдале кохання, що вкинуло його у глибоку депресію та призвело до невдалої спроби самогубства. Подорож до берегів Венесуели дала матеріал для роману “Ностромо”. Перший помічник капітана з корабля, на якому ходив Джозеф Конрад став прототипом для головного героя цього роману.

У 1878 році Джозеф Конрад поступив на службу на британське судно, що прямувало до Константинополя, оскільки російське підданство не давало йому можливості служити на французьких суднах. Коли судно повернулося до Британії, Джозеф Конрад вперше висадився на Британській землі у порту міста Lowestoft. У 1881 році він отримав сертифікат, що дав право бути капітаном, та британське громадянство, і офіційно змінив своє ім’я на Joseph Conrad.

У 1889 році Джозеф Конрад замислив відвідати Центральну Африку. Він став капітаном конголезького річкового пароплава, і побачена ним жорстокість та звірства послужили основою для одного з найвідоміших творів “Серце темряви” (Heart of Darkness). Під час подорожі Джозеф Конрад захворів на пропасницю, від якої страждав усе життя.

У вільний від вахти час Джозеф Конрад розпочав писати свій перший роман “Безумство Алмайера” (Almayer’s Folly). Коли була написана дев’ята глава, він показав рукопис одному з пасажирів судна, письменнику Д. Голсуорсі. За порадою останнього у 1894 році, у віці 36 років, Джозеф Конрад залишає море через погане здоров’я і вирішує присвятити себе літературній праці. Його твір “Безумство Алмайера”, дія якого відбувається на східному узбережжі Борнео, публікується у 1895 році. Наступного року виходять An Outcast of the Islands. Ці два твори створили Конраду репутацію романтика та оповідача екзотичних історій. Ці помилкові уявлення переслідували Джозефа Конрада все подальше життя.

У 1896 році Конрад одружився з 22-річною англійкою Джессі Джордж (Jessie George), з якою мав двох синів – Бориса та Джона.

Не дивлячись на визнання критиків та інтелектуальної еліти, широка літературна слава та визнання прийшли до Конрада лише після публікації у 1913 році роману “Шанс” (Chanse), хоча цей твір, як не парадоксально, вважається далеко не найкращим твором письменника. Конрад увійшов у літературу як романтик зі своєю “морською” темою. Майже кожній події або персонажу конрадівських книг відповідає реальність. Конрад розповідає про людей, закоханих у власну справу, яким притаманні почуття обов’язку і товариської солідарності. Його твори справили великий вплив на багатьох письменників, включаючи Ернеста Хемінгуея, Грема Гріна, Вільяма Барроуза, Джозефа Хеллера та інших. Фільм Френсіса Форда Кополли “Апокаліпсис сьогодні” навіяний та значною мірою базується на романі Джозефа Конрада “Серце темряви” (“Heart of Darkness”). Пишучи у часи розквіту Британської Імперії, Конрад, використовуючи власний досвід у Британському торговому флоті, створює романи та короткі оповідання, що відображали приховані аспекти світового панування Британської Імперії, одночасно поринаючи у глибини людської душі.

Джозеф Конрад помер 3 серпня 1924 року у віці 67 років у графстві Кент від серцевого нападу. Похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.

Україна та світ гідно вшанували пам’ять всесвітньовідомого письменника. Так, у польському місті Гдиня на узбережжі Балтійського моря встановлено пам’ятник Джозефу Конраду. У Сан-Франциско (Каліфорнія, США) є площа Джозефа Конрада. У Сінгапурі, який Джозеф Конрад неодноразово відвідував, встановлена меморіальна дошка, яка увічнює пам’ять про нього.

Музей історії села Терехове і англійського письменника Джозефа Конрада, 2007 р.

У селі Терехове діє перший в Україні музей Джозефа Конрада, відкритий 5 грудня 1987 року з нагоди 130-річчя від дня народження письменника. У день відкриття музею відомі українські письменники Дмитро Павличко та Юрій Щербак у книзі відвідувачів визначили три провідні джерела творчості Джозефа Конрада: українська земля, велич англійської мови, сила польського духу.

ЮНЕСКО внесла 150-у річницю з дня народження Джозефа Конрада до календаря річниць на 2007 рік. Того ж 2007 року з нагоди 150-річчя Джозефа Конрада Національний банк Польщі випустив комплект ювілейних монет.

Меморіальна дошка, присвячена Джозефу Конраду, на будинку загальноосвітньої школи села Терехове, 27 вересня 2007 р.

Наприкінці вересня 2007 року у м. Бердичеві відбулась Міжнародна науково-краєзнавча конференція, присвячена 150-й річниці з дня народження Джозефа Конрада. 27 вересня учасники конференції та численні гості зібрались біля будинку школи у Тереховому, де на урочистому мітингу було відкрито меморіальну дошку, присвячену Джозефу Конраду. Напис на дошці: “В цьому будинку народився відомий англійський письменник Джозеф Конрад (Теодор Юзеф Конрад Коженьовський) 03.12.1857 – 03.08.1924”.

19 вересня 2008 року під час IX Днів польської культури у Бердичеві відкрили Музейну кімнату пам’яті Джозефа Конрада у міській загальноосвітній школі №15. 3 грудня 2008 року в Бердичеві у приміщенні нижнього храму Санктуарію Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії був відкритий ще один музей Джозефа Конрада. Згодом його перенесли у спеціально обладнане приміщення у прибрамному корпусі кляштору.

Рішенням Бердичівської міської ради №152 від 21.07.2016 р. одна з вулиць Бердичева названа на честь видатного письменника.

28 квітня 2013 року пам’ятник Джозефу Конраду відкрили у місті Вологда (Російська Федерація) по вулиці Козленській, 62, де батьки маленького Юзефа передували у засланні. Це був спільний проект генерального консульства республіки Польща у Санкт-Петербурзі та уряду Вологодської області. Але навесні 2016 року у Вологді розгорілись суперечки щодо пам’ятника письменнику – з’явилась група вологжан, які виступили за знесення монументу або його перенесення в інше місце. Одним із аргументів стало те, що у Вологді не знають такого письменника. Тому у червні 2016 року цей пам’ятник демонтували.

Твори Джозефа Конрада:

  • 1895 Безумство Алмайєра (Almayer’s Folly).
  • 1896 An Outcast of the Islands.
  • 1897 “Негр з “Нарциса” (The Nigger of the “Narcissus”).
  • 1898 “Юність” (Youth).
  • 1899 “Серце темряви” (Heart of Darkness).
  • 1900 “Лорд Джим” (Lord Jim).
  • 1901 The Inheritors (разом з Ford Madox Ford).
  • 1902 “Тайфун” (Typhoon).
  • 1903 “Романс” (Romance) (разом з Ford Madox Ford).
  • 1904 “Ностромо” (Nostromo).
  • 1907 “Таємний агент” (The Secret Agent).
  • 1909 The Secret Sharer.
  • 1911 “В очах Заходу” (Under Western Eyes).
  • 1912 “Фрейя семи островів” (Freya of the Seven Isles).
  • 1913 “Шанс” (Chance).
  • 1915 “Перемога” (Victory).
  • 1917 “Тіньова лінія” (The Shadow Line).
  • 1919 The Arrow of Gold.
  • 1920 The Rescue.
  • 1923 The Nature of a Crime (разом з Ford Madox Ford), “Корсар” (The Rover).
  • 1925 Suspense: a Napoleonic Novel (незакінчена, видана посмертно).

Джерела і література:

М.Ю. Костриця, Н.С. Костриця. Класик англійської літератури Джозеф Конрад – наш земляк. // Бердичівська земля в контексті історії України: Науковий збірник “Велика Волинь: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині”. – Т. 19 / Відп. ред. M.Ю. Костриця. – Житомир: М.А.К., 1999. – с. 130-131.

Джозеф Конрад. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4

Відкрито музей в Тереховому. // “Радянський шлях” від 09.12.1987 р.

Славен наш Бердичівський край! // “Земля Бердичівська” №41 (15629) від 12.10.2007 р.

Ткачук І. Відкриття музею. // “Діловий Бердичів”, №70 (415) від 04.12.2008 р.

Сокальський Ю. Джозеф Конрад – письменник трьох культур. // “Земля Бердичівська”, №49 (15689) від 05.12.2008 р.


Стрічку перед входом до музейної кімнати перерізають генеральний консул Республіки Польща у Вінниці пан Кшиштоф Свідерек та директор школи Ванда Івасюк, 19 вересня 2008 р.
Музей Джозефа Конрада у кляшторі Босих Кармелітів, 2008 р.
Урочисте відкриття музею Джозефа Конрада в прибрамному комплексі кляштору Босих кармелітів, 28 червня 2015 року.
Урочисте відкриття музею Джозефа Конрада в прибрамному комплексі кляштору Босих кармелітів, 28 червня 2015 року.
Експозиція в музеї Джозефа Конрада в прибрамному комплексі кляштору Босих кармелітів, 2015 р.
Відкриття меморіальної дошки, присвяченої Джозефу Конраду, на будинку загальноосвітньої школи села Терехове, 27 вересня 2007 р.
В музеї письменника Джозефа Конрада, с. Терехове, 2007 р.
Меморіальна дошка на честь Джозефа Конрада, яка знаходиться недалеко від Fullerton Hotel в Сінгапурі. Фото Богдана Косара, 2013 р.
Пам’ятник Джозефу Конраду в Гдині, Польща, 2004 р.
Пам’ятник Джозефу Конраду у місті Вологда, Росія, 2013 р. (демонтований у червні 2016 року).

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here