Home Проекти Постаті землі Бердичівської Коляда Степан Юхимович

Коляда Степан Юхимович

15.09.2008 p.

1109

Коляда Степан Юхимович (нар. 1 серпня 1911, с. Дідківці, Житомирський повіт, Волинська губ. – пом. 25 серпня 2006, с. Будичани, Чуднівський р-н, Житомирська обл., Україна) – учасник Другої світової війни, Почесний громадянин міста Бердичева.

Коляда Степан Юхимович народився 1 серпня 1911 року в селі Дідківці Житомирського повіту Волинської губернії (нині село Чуднівського району Житомирської області) у бідній багатодітній родині, де зростало семеро братів та одна сестра. На його юність випав голод 1932-1933 рр., але всім членам родини вдалося вижити, згодом усі діти родини Колядів здобули вищу освіту та працювали у різних галузях народного господарства.

Ще у 1921 році Степан Коляда закінчив середню школу в рідному селі та згодом вступив до Київського сільськогосподарського технікуму в селі Стадниця, який закінчив у 1933 році. З 1934 по 1938 рр. навчався у Київському вчительському інституті на природознавчому факультеті. Після закінчення інституту у 1938 році Степан Юхимович майже рік працював учителем біології у Володарському районі Київської області. У 1939 році його призвали до лав Червоної Армії, де він проходив військову службу в складі 522-го гаубичного артилерійського полку.

У червні 1941 року розпочалась німецько-радянська війна, усі семеро братів пішли на фронт захищати Батьківщину. У перші дні війни загинув старший брат, менші брати по закінченні війни всі повернулися додому живими.

Степан Коляда (справа) з бойовим побратимом.

Степан Юхимович проходив військову службу радіотелефоністом-розвідником. Початок війни застав його на румунському кордоні, де у складі свого військового підрозділу він із перших днів вступив у бій з німецькими та румунськими військами. У 1941-1942 рр. воював на Південно-Західному та Сталінградському фронтах, шість місяців захищав Сталінград, де перед вирішальною битвою був прийнятий до лав ВКП(б). У лютому 1943 року 218-й гвардійський полк, в якому проходив службу Степан Коляда, увійшов до складу 17-ї артилерійської дивізії прориву резерву Верховного Головного командування. Його полк бере участь у боях на Волховському фронті по прориву блокади Ленінграду, у боях на Курській дузі, на Брянському, Центральному, Степовому та Воронезькому фронтах. У грудні 1943 – січні 1944 року Степан Коляда у складі свого військового підрозділу взяв участь у звільненні Бердичева від нацистських загарбників (його частина визволяла район залізничної станції). За участь у звільненні міст Київ, Житомир, Бердичів та багатьох інших населених пунктів у ході Житомирсько-Бердичівської операції 17-й артилерійській дивізії прориву РГК присвоєно звання “Київсько-Житомирська”.

Далі у складі артилерійської дивізії прориву Верховного командування Степан Юхимович взяв участь у звільненні Північної Буковини. Під час бойових дій у районі Карпат він отримав важке поранення та був відправлений на Кавказ на лікування у військовому госпіталі. Демобілізувався з армії у грудні 1945 року.

Посвідчення про нагородження Степана Коляди медаллю “За оборону Сталінграду”.

За мужність та героїзм, проявлені у боях на фронтах Другої світової війни, гвардії сержант Степан Юхимович Коляда нагороджений державними нагородами: орденами “Червоної Зірки” (04.08.1944), “Вітчизняної Війни” (11.03.1985), “За мужність” (14.10.1999); медалями “За відвагу” (17.04.1944), “За бойові заслуги” (12.07.1944), “За оборону Сталінграду” (18.06.1943), “За перемогу над Німеччиною” (09.05.1945), а також 18-а ювілейними медалями на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні. За працю у мирний час Степан Коляда отримав медаль “За трудову відзнаку” (28.03.1953).

Після лікування у госпіталі Степан Коляда повернувся на рідну Чуднівщину, де працював учителем біології у Чуднівській середній школі, пізніше – у середній школі села Тютюнники Чуднівського району. У 1952 році він заочно закінчив Київський педагогічний інститут та продовжив працювати вчителем у школах Чуднівського району. На заслужений відпочинок Степан Юхимович вийшов у 1971 році.

Степан Коляда разом із дружиною Софією Самійлівною виховав двох синів та доньку. Його діти досягли значних життєвих успіхів – син Василь (1951) працював начальником “Райсільенерго” у Житомирі, син Олександр (1958) отримав будівельну освіту, працював головним архітектором міста Бердичева (1983-2002), головним архітектором Житомирської області (2002-2005), головним архітектором – начальником архітектурно-планувальної майстерні “Київвисотпроект” (з 2005, Київ). Він є членом Національної спілки архітекторів України, за успіхи у роботі отримав звання “Почесний працівник будівництва та архітектури”. У 2010-2015 рр. працював начальником управління перспективного будівництва – головним архітектором промислово-будівельної групи “Ковальська” (Київ). Дочка Степана Коляди – Раїса (1948) працювала в Бердичеві в Музеї історії міста, нині на пенсії.

Ветерани Великої Вітчизняної війни у місті-герої Києві. Степан Коляда справа у верхньому ряду.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Степан Юхимович неодноразово відвідував Бердичів – місто, яке звільняв у січні 1944 року. Брав участь в урочистих заходах із нагоди Дня Перемоги, звільнення міста, зустрічався з ветеранами, молоддю. У Степана Юхимовича зберігся цінний документ епохи – щоденник, який він вів на протязі німецько-радянської війни. У щоденнику в деталях описані події тих часів, у тому числі й бій за Бердичів.

Розглянувши звернення міської ради ветеранів від 3 квітня 2000 р. та ради ветеранів 17-ї Києво-Житомирської артилерійської дивізії від 3 січня 2000 р., враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-річчя Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, рішенням Бердичівського міськвиконкому за №270 від 25 квітня 2000 року Степану Юхимовичу Коляді присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.