Home Проекти Постаті землі Бердичівської Кирилов Анатолій Данилович

Кирилов Анатолій Данилович

648
0
SHARE

Кирилов Анатолій Данилович (нар. 20 вересня 1924, селище Червоний Прапор, Раменський район, Московська обл., РРФСР – пом. 29 травня 1979, м. Бердичів, Житомирська обл., УРСР) – учасник німецько-радянської війни, кавалер ордену Слави 3-х ступенів.


Кирилов Анатолій Данилович
(1924-1979).

Кирилов Анатолій Данилович народився 20 вересня 1924 року у селищі Червоний Прапор (рос. Красное Знамя) Раменського району Московської області у робітничій родині. Закінчив 7 класів школи, у 1941 році – фабрично-заводське училище.

У Радянській Армії Анатолій Данилович із серпня 1942 року. На початку німецько-радянської війни – у народному ополченні, на фронті – з березня 1943 року. Воював у складі 77-го окремого мотоциклетного батальйону, брав участь у жорстоких боях на Курській дузі, у стрімкому ривку наших війсь до Харкова та Сум. Згодом – заступник командира відділення взводу пішої розвідки 751-го стрілецького полку 165-ї стрілецької дивізії 70-ї армії 1-го Білоруського фронту, молодший сержант.

21 серпня 1944 року Анатолій Кирилов одним із перших увірвався до населеного пункту Козли (Республіка Польща). При відбитті контратак противника з автомата і гранатами знищив більше 10 гітлерівців.

26 січня 1945 року Анатолій Кирилов у складі групи розвідників форсував річку Вісла (біля міста Модлин, Республіка Польща), закріпився на протилежному березі ріки і вогнем із автомата забезпечив переправу полку. У ході бою за розширення плацдарму разом із розвідниками захопив у полон 15 ворожих солдат.

У ніч на 6 березня 1945 року Анатолій Кирилов на чолі групи бійців улаштував засідку в районі населеного пункту П’яшен (нині Щецінек, Республіка Польща), вступив у бій, знищив 9 солдатів противника, шістьох полонив і доставив їх у штаб дивізії.

За вказані епізоди Анатолій Данилович Кирилов нагороджений трьома орденами Слави I-го, II-го та III-го ступенів. Також має 5 бойових медалей. Соціальний престиж ордена Слави у Радянському Союзі був настільки високий, що уряд СРСР прирівняв кавалерів орденів Слави 3-х ступенів до почесних звань – Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці.

У 1947 році Анатолій Кирилов демобілізувався з лав Червоної Армії у званні старшини, переїхав до Бердичева. Тут закінчив школу робітничої молоді, з 1948 по 1978 рік працював токарем у механоскладальному цеху машинобудівного заводу “Прогрес”.

Парад до Дня Перемоги. Попереду колони (зліва на право): Анатолій Кирилов, Герой Радянського Союзу Валентин Шевирін, Герой Радянського Союзу Василь Алін.

Анатолій Кирилов брав участь у заводських та загальноміських заходах, присвячених пам’ятним подіям Другої світової війни. Наприклад, він брав участь в урочистому відкритті пам’ятного знаку Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні (1965), який встановили на розі вулиць Карла Лібкнехта та Лілії Карастоянової (нині пам’ятний знак знаходиться неподалік загальноосвітньої школи №1), у відкритті пам’ятного знаку працівникам заводу “Прогрес”, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни (1968).

Помер Кирилов Анатолій Данилович 29 травня 1979 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі.

Джерела і література:

Книга Пам’яті України. Переможці. Житомирська область. – 1 том. Житомир. Комунальне книжково-газетне видавництво “Полісся”, 2010. – с. 86.

Ананченко Л.І. Трудова поступ завода-ветерана (1980-2000). Історичний нарис. – с. 222-223.

Звезды солдатской славы. Киев, 1980. С. 68-72.

Остроухов П.Г., Романьков А.И., Рощин И.И. Богатыри земли Московской. М., 1977. С. 150-153.

Лобода В.Ф. Солдатская слава. М., 1963. – Кн. 1. С. 136.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here