Ідея закладення пам’ятних капсул із посланням до нащадків не була породженням суто радянської ідеології (згадаймо хоча б про капсули, які свого часу закладались під пам’ятні знаки у місті Бердичеві, читати тут).
Ця ідея має давню історію та загалом якраз і не пов’язана з ідеологією. Капсула з посланням до нащадків (або лист у майбутнє) — послання, призначене для майбутніх поколінь. Зазвичай поміщається в капсулу чи іншу ємність і закладається в основу споруджуваних будинків, об’єктів інфраструктури, пам’ятників тощо.
Часто лист в майбутнє “відправляє” група людей, і відбувається це в урочистій обстановці, наприклад, на святі, шкільній лінійці, при відкритті меморіалу. Зазвичай, при цьому вказують, через який час воно має бути відкрито. Зміст листа при його створенні може як повідомлятися громадськості, так і зберігатися в таємниці до часу його відкриття. Однією з найвідоміших у світі капсул є Золотий диск “Вояджера” — мідна інформаційна платівка із записом аудіо- та відеосигналів. Диски розташовані на борту запущених у 1977 році космічних кораблів “Вояджер” 1 і 2, які уже вийшли за межі Сонячної системи. До речі, на дисках є запис і українською мовою: “Пересилаємо привіт із нашого світу, бажаємо щастя, здоров’я і многая літа”.
Капсули, закладені в Бердичеві у радянські часи, навряд чи вже вдасться віднайти (одна безслідно зникла, про інші й забули давно), та й цінності ніякої, крім ідеологічної, вони не мали. Та про одну історичну капсулу таки варто згадати. Це капсула, яка зберігається в музеї історії машинобудівного заводу “Прогрес”.
Цю капсулу заклали керівники заводоуправління 1 вересня 1907 року у фундамент будинку на території заводу, який призначався для архіву. Лист з текстом послання помістили у скляну трубку, яку закрили корком. У тексті повідомляється, що акціонерне товариство машинобудівного заводу “Прогрес” існує з 1896 року. Побудова будівлі архіву розпочалась 1 вересня 1907 року, на цей час на заводі працює 380 робітників, грошовий обіг становив з 1 вересня 1906 року по 1 вересня 1907 року 725 000 рублів. Далі лист містить підписи членів заводоуправління – від директора заводу до керівників окремих цехів та магазинерів.
Скляну капсулу знайшли випадково – у 1978 році стару будівлю вирішили знести, на її місці мав з’явитись меморіал, присвячений працівникам заводу, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Під час демонтажу фундаменту наштовхнулись на капсулу, інформацію про яку втратили ще в роки Жовтневого перевороту.