Home Новини Календар знаменних і пам’ятних дат міста Бердичева на 2021 рік

Календар знаменних і пам’ятних дат міста Бердичева на 2021 рік

685
0
SHARE
Дата Подія
Січень
3

45 років (1976) від дня організації Бердичівського виробничого об’єднання імені Ілліча. Виробниче об’єднання створили з п’яти заводів: заводу хромових шкір №1, заводу хромових шкір №2, заводу хромових шкір №3, заводу твердих шкір та заводу спилкових шкір і відходів виробництва.

Бердичівське виробниче об’єднання на час свого створення увійшов до п’ятірки найбільших підприємств такого профілю на теренах Радянського Союзу.

11

30 років (1991) від дня прийняття виконкомом Бердичівської міської Ради народних депутатів рішення «Про передачу у власність Бердичівської громади Римо-католицької церкви приміщення колишнього костелу святої Варвари».

Цим рішенням міська влада передавала римо-католицькій громаді Бердичева приміщення костелу святої Варвари.

Хоча й ставши власником костелу юридично, релігійна громада ще тривалий час не могла увійти у приміщення – тут продовжувалось навчання дітей у спортивній школі. Лише наприкінці травня 1992 року, коли спортивна школа повністю звільнила будівлю, громада стала повноправним власником костелу святої Варвари.

17

75 років (1946) від дня заснування Житомирського обласного госпіталю для ветеранів війни (нині КНП «Госпіталь ветеранів війни» Житомирської обласної ради).

Госпіталь сформували на базі трьох медичних закладів – центрального шпиталю інвалідів війни, евакошпиталю інвалідів війни (бувший 2726) та евакошпиталю 5357. Розмістився новий медзаклад у місті Житомирі по вулиці Карла Маркса, 22. Наказом начальника головного санітарного управління Радянської Армії та міністра охорони здоров’я начальником госпіталю призначено Петра Павловича Штереверу, який обіймав цю посаду з 1946 по 1960 рік, заступником начальника госпіталю по медичній частині став Іван Олексійович Шнейдер.

27 листопада 1947 року обласний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни перевели до міста Бердичева, він зайняв приміщення по провулку Агеєвському. Нині госпіталь ветеранів війни займає комплекс будівель по вулиці Європейській, 52.

25

35 років (1986) від дня урочистого відкриття в Бердичеві нового Будинку урочистих подій (вул. Житомирська, 43).

У новому приміщенні розмістився міський відділ реєстрації актів цивільного стану, до цього часу відділ знаходився у приміщенні міського Будинку культури по вулиці Карла Лібкнехта, 21 (нині вулиця Європейська).

Червону стрічну при вході до Будинку урочистих подій перерізав голова виконкому міської Ради народних депутатів Володимир Волощук. Першими, хто зареєстрував шлюб у новому приміщенні Будинку урочистих подій, стали робітник машинобудівного заводу «Прогрес» Артур Гниря та учениця Вінницького кооперативного технікуму Наталія Ткачук. Провела обряд шлюбу обрядовий староста Катерина Сальва (до речі, була обрядовим старостою у Бердичівському РАЦСі впродовж 25 років, поєднала у шлюбі більш як 15 тисяч сімейних пар).

Всього у день відкриття Будинку урочистих подій зареєстрували шість шлюбів і три народження.

Лютий
12

125 років (1896) від дня народження відомого радянського архітектора, архітектурного критика Якова Абрамовича Корнфельда (1896-1962).

Яків Корнфельд народився в Бердичеві. Профільну освіту отримав на Вищих державних художньо-технічних майстернях (ВХУТЕМАС), у 1925 році став одним із організаторів об’єднання сучасних архітекторів (ОСА). Архітектурно-проєктна діяльність Якова Корнфельда розпочалась в Україні у 20-30-тих роках ХХ століття будівництвом культурно-масових будівель, які домінують у творчості архітектора. Його діяльність ознаменувалась роботами у стилістиці конструктивізму. Саме у цьому стилі побудовано Будинок культури ім. Горбунова у Москві – так звану «Горбушку» (1929-1938). Це приміщення стало одним із найбільших клубних споруд Москви.

13

125 років (1896) від дня народження Юліана Івановича Піонтковського (1896-1940) – відомого радянського льотчика-випробувача.

Юліан Іванович закінчив Московську авіаційну школу у 1919 році. З 1925 року і до кінця свого життя пов’язав свою долю з талановитим радянським авіаконструктором О.С. Яковлевим. За життя Юліан Піонтковський літав на літаках 300 типів. У період з 1927 по 1940 рік провів льотні випробування більш як 50 типів і модифікацій літаків відомого авіаконструктора (від АИР-1 до Як-1). Загинув Юліан Піонтковський 27 квітня 1940 року під час виконання випробувального польоту на літаку И-26 (Як-1).

У Бердичеві одна з вулиць носить ім’я Юліана Піонтковського, на її початку встановлено пам’ятний знак, присвячений відомому льотчику-випробувачу.

15

35 років (1986) від дня урочистого відкриття Палацу культури і техніки машинобудівного заводу «Прогрес».

Символічний ключ від нового Палацу культури заводському колективу передала робітниця будівельно-монтажного управління «Промжитлобуд-6» депутат міської ради Г.М. Виговська. Червону стрічку перед входом до Палацу перерізали перший секретар міського комітету КПУ П.П. Поліщук та генеральний директор заводу «Прогрес» О.А. Шабельник.

Нині Палац культури заводу «Прогрес» знаходиться у комунальній власності, тут розміщено міський Палац культури, якому в 2006 році присвоєно ім’я колишнього директора машинобудівного заводу «Прогрес», Почесного громадянина міста Бердичева Олексія Андрійовича Шабельника (1926-2008).

15

25 років (1996) від дня урочистого відкриття пам’ятного знаку воїнам, що загинули під час бойових дій у Республіці Афганістан впродовж 1979-1988 рр.

Пам’ятний знак розмістився на Червоній горі біля Будинку офіцерів. Складається з двох частин: на постаменті встановлено бойову машину піхоти, праворуч від неї розміщено гранітні плити з іменами 30-и військовослужбовців, які загинули, виконуючи свій службовий обов’язок.

З цього часу щороку 15 лютого, у річницю виведення радянських військ з Афганістану (з 2004 року – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав), біля пам’ятного знаку відбуваються мітинги, присвячені пам’яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів.

Березень
25

90 років (1931) від дня офіційного початку дослідження Райковецького городища – городища на підвищеному лівому березі річки Гнилоп’яті на території села Райки Бердичівського району Житомирської області, невеликого укріпленого міста Київської Русі VII — 1-ї половини XIII століття.

Цього дня бюро Українського комітету охорони пам’яток культури ухвалило рішення «Про цільове державне фінансування розкопок Райковецького городища, залучення до них провідних археологів України». З відповідною доповідною запискою до бюро звернувся директор Бердичівського краєзнавчого музею Тодос Мовчанівський.

Археологічні дослідження комплексу давньоруських пам’яток біля села Райки Бердичівського району тривали у 1929-1934 та 1945-1955 рр., розкопи проводили науковці-археологи Теодосій Мовчанівський, Петро Курінний, Володимир Гончаров.

Квітень
7

120 років (1901) від дня народження Гаврила Григоровича Богуна (1901-1981) – педагога, археолога, краєзнавця, який народився в селі Бистрик Бердичівського повіту.

Гаврило Григорович працював вчителем історії у школах району, займався археологією та історичними дослідженнями. За своє життя опублікував одинадцять ґрунтовних краєзнавчих праць, серед яких історія села Бистрик, історія кляштору Босих кармелітів у Бердичеві.

25

110 років (1911) від дня народження Остапа Йосиповича Дарчука (1911-1999) – уродженця Бердичева, відомого оперного співака та педагога, заслуженого діяча мистецтв України, професора Львівської державної консерваторії ім. М.О. Лисенка.

За своє творче життя Остап Дарчук виконав понад сто партій класичного репертуару, озвучив 11 кінофільмів, записав у фонди московського та українського радіо 460 творів різних композиторів.

Травень
27

145 років (1876) від дня урочистого відкриття руху залізничних потягів на Бердичівському відгалуженні від залізничної магістралі Київ-Балта. Відгалуження стало складовою частиною Південно-Західних залізничних шляхів.

Поява залізничного сполучення покращила економічні та торговельні зв’язки міста з іншими торговими центрами півдня та заходу Російської імперії, надали новий імпульс у розвитку Бердичева.

Червень
3

80 років (1941) від дня народження Анатолія Кириловича Пузача (1941-2006) – відомого футболіста, Заслуженого майстра спорту, Заслуженого тренера України.

Анатолій Кирилович тривалий час проживав у Бердичеві, тут розпочав свою спортивну кар’єру. Виступав за футбольну команду Бердичівського машинобудівного заводу «Прогрес», житомирське «Полісся», львівський СКА, київське «Динамо».

По завершенні кар’єри футболіста Анатолій Пузач перейшов на тренерську роботу. Саме Анатолій Кирилович привів рідне для нього київське «Динамо» до тринадцятого (останнього) «золота» чемпіонату СРСР.

Липень
12

40 років (1981) від дня урочистого відкриття спортивного комплексу, який розмістився біля села Скраглівка. Під час урочистостей голова правління колгоспу імені Леніна, кавалер орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» Сергій Горячий вручив групі молоді і спортсменів символічний ключ від спортивного комплексу.

Комплекс збудовано силами та на кошти колгоспу ім. Леніна села Мирославка, до складу якого входило і скраглівське господарство.

13

90 років (1931) від дня виходу першого номера багатотиражної газети «На штурм!» машинобудівного заводу «Прогрес».

На шпальтах газети друкувались матеріали з життя заводу. Через декілька років – на початку 1935 року – багатотиражка змінила свою назву на нову – «Машинобудівник», у 1958 році після тривалої перерви відродилась під новою назвою – «За технічний прогрес».

16

265 років (1756) від дня урочистої коронації ікони Матері Божої Бердичівської.

З цього часу у Бердичеві започаткована традиція відзначення річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської, яка відбувається у першу неділю після свята Покрови Божої Матері.

Вересень
28

50 років (1971) від дня заснування Станції юних натуралістів, яка розмістилась у Бердичеві по вулиці Ботанічній.

На базі станції діють гуртки «Юні садівники», «Юні генетики-селекціонери», «Юні квітникарі», «Юні овочівники», «Юні ентомологи», «Охорона природи», «Юні мікробіологи», «Агрохіміки» та «Юні друзі природи». У гуртках увага приділяється вивченню природи у довкіллі, збираються рослини для оформлення гербаріїв, проводиться робота з впорядкування парників, вирощування розсади квіткових та овочевих культур.

Жовтень
17

30 років (1991) від дня підняття над будівлею виконавчого комітету Бердичівської міської ради, що знаходиться на площі Жовтневій, українського національного синьо-жовтого прапору.

Серед депутатів міської ради, які взяли участь у встановленні прапору, були голова міської ради Олексій Хилюк, голова міського осередку Народного Руху України Павло Передрій, депутати Володимир Юрачковський, Леонід Нагорний та інші.

22

120 років (1901) від дня народження Петра Герасимовича Міхневича (1901-1993) – українського актора, Народного артиста УРСР, який народився в Бердичеві.

Петро Герасимович з 1926 по 1931 рік працював у Київському драматичному театрі ім. І. Франка, у 1931-1937 рр. – у трупі Харківського театру Революції. У 1940 році, після приєднання Західної України до Радянського Союзу Петро Герасимович разом із дружиною Галиною Янушевич переїхав до Чернівців, де вони заснували театр імені Ольги Кобилянської та грали на сцені до останніх днів (з перервою на час німецько-радянської війни). За тривале життя на сцені Петро Міхневич створив понад 200 незабутніх образів як у театрі, так і в кіно.

За плідну працю Петро Герасимович окрім мистецьких відзнак нагороджений орденами «Знак Пошани» (1951), Трудового Червоного Прапора (1960), «Жовтневої Революції» (1971), багатьма медалями та Грамотами Міністерства культури України. Він став Почесним громадянином міста Чернівці.

27

10 років (2011) від дня оголошення дотеперішнього Дієцезіального Санктуарію Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві всеукраїнським національним Санктуарієм.

Листопад
6

35 років (1986) від дня урочистого відкриття нового приміщення дитячої бібліотеки, яка розмістилась на першому поверсі житлового будинку по вулиці Карла Лібкнехта, 15 (нині вулиця Європейська).

Бібліотека займає площу 530 кв. метрів, на стелажах розмістились майже 50 тисяч підручників, журналів, томів художньої літератури. Одночасно два читальних зали і абонементи бібліотеки могли прийняти 200 хлопчиків та дівчаток. Для старшокласників у методичному кабінеті створено прес-центр.

14

95 років (1926) від дня відкриття у приміщеннях монастиря Кармелітів Босих соціально-історичного музею.

Першим директором та науковим керівником музею став Тодос Мовчанівський. Саме Тодос Мовчанівський запропонував використати будівлі колишнього монастиря, якому на той час загрожувало знищення, для розміщення в них музейного закладу.

15

30 років (1991) від дня передачі верхнього храму костелу Босих Кармелітів новоутвореній римо-католицькій парафії Бердичева.

З цього моменту розпочалось відродження релігійної святині та її відбудова, яка триває й по сьогодні. На сьогодні тут діє Всеукраїнський національний Санктуарій Матері Божої Бердичівської.

21

100 років (1921) від дня народження Михайла Івановича Степанюка (1921-1996) – прозаїка, поета, члена Спілки письменників України.

Михайло Степанюк народився в селі Олине, що на Сумщині, з 1953 року проживав у Бердичеві, працював інженером на залізниці в системі захисних лісонасаджень. Тут пише свої перші прозові твори, а згодом з’являються його повість “Перекотиполе”, романи “Пульс” та “Накувала зозуля”, збірка повістей та оповідань “Живий захист”, комедія-гротеск “Мільйонер”.

Окрім художніх книг Михайло Степанюк полишив після себе тисячі посаджених вздовж залізничних колій дерев та кущів – захисних лісонасаджень.

Грудень
грудень

160 років (1861) від дня заснування в Бердичеві пивоварного заводу, відомого нині як ТОВ «Бердичівський пивоварний завод».

Засновником заводу став чеський колоніст Станіслав Еммануїлович Чеп (чеськ. Stanislav Čep), який придбав у місті земельну ділянку по вулиці Білопільській (нині вулиця Європейська) та звів цехи заводу, а також збудував артезіанську свердловину.

15

70 років (1951) від дня створення у Бердичеві дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки міського відділу освіти (згодом змінив назву на дитячо-юнацьку спортивну школу – ДЮСШ).

Розмістився новостворений клуб у приміщенні костелу Святої Варвари по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська). У спортивній школі займались діти з таких видів спорту, як гімнастика, акробатика, волейбол, баскетбол, а також стрибуни у висоту всесвітньовідомої школи Заслуженого тренера СРСР і України Віталія Олексійовича Лонського.

27

110 років (1911) від дня відкриття в Бердичеві міського театру, який отримав назву «Експрес». Власником нового закладу став відомий у місті лікар та підприємець Давид Мойсейович Шеренціс.

Нині у стінах цього приміщення по вулиці Європейській, 21, діє Музично-драматичний театр на Європейській.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here