Home Новини Календар знаменних і пам’ятних дат міста Бердичева на 2024 рік

Календар знаменних і пам’ятних дат міста Бердичева на 2024 рік

553
0
SHARE

Календар знаменних і пам’ятних дат в історії Бердичева на 2024 рік містить пам’ятні події, важливі для жителів міста Бердичева.

Дата

Подія

Січень

04

80 років (1944) з дня народження Кондратюка Анатолія Олександровича – поета, журналіста, завідуючого відділом міськрайонної газети «Радянський шлях» («Земля Бердичівська»).

Анатолій Кондратюк народився в селі Малосілка Бердичівського району. Фактична дата народження – 22 грудня 1943 року, але мати записала новонародженого сина дещо пізніше.

У 1992 році Анатолій Кондратюк закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка, з 1985 по 2012 рік працював у міськрайонній газеті. Окрім журналістських репортажів з-під його пера з’являлись і віршовані рядки, багато з яких стали піснями. У 2013 році побачили світ дві його поетичні збірки – «Салют Бердичеву!» та «Чотири дороги».

05

80 років (1944) з дня звільнення Бердичева радянськими військами від нацистських загарбників.

Участь у звільненні міста від ворога брали підрозділи 24-ї, 389-ї стрілецьких, 117-ї гвардійської стрілецької дивізій, 12-го окремого гвардійського танкового полку прориву 18-ї армії, а також 183-ї та 305-ї стрілецьких дивізій 38-ї армії, 44-ї гвардійської танкової бригади 1-ї танкової армії. Втрати радянських військ, за неповними даними, становили понад 1120 чоловік, у тому числі 93 офіцери.

13

20 років (2004) як в Бердичеві створена циркова студія «Жанр».

Студія «Жанр» особлива і вирізняється серед інших, оскільки в ній займаються діти з обмеженими фізичними можливостями. Вони отримали шанс разом із однолітками, які не мають серйозних проблем зі здоров’ям, освоїти циркове мистецтво. Одним із напрямків роботи студії стала фізична та психологічна адаптація дітей, що мають різноманітні фізичні вади.

З часу створення студії її очолює колишній повітряний гімнаст Петро Миколайович Герасименко. Під керівництвом Петра Миколайовича діти проходять перший реабілітаційний етап, займаються на тренажерах та гімнастичному знарядді.

З часу свого створення студія «Жанр» ставала лауреатом та переможцем численних регіональних всеукраїнських та міжнародних конкурсів та фестивалів. У 2007 році студія «Жанр» за вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність отримала від Міністерства культури і туризму України високе звання «народний зразковий аматорський колектив».

14

120 років (1904) з дня народження Віктора Ароновича (Аркадійовича) Бєлого (1904-1983) – радянського композитора, музично-громадського діяча, лауреата Державної (Сталінської) премії, Заслуженого артиста БРСР (1955), Заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації (1956).

Віктор Бєлий народився в Бердичеві в родині лікаря. Композитор створив музику до таких відомих в СРСР пісень, як «Орленок», «В защиту мира», «Александр Матросов» та інших. Музична спадщина Віктора Аркадійовича надзвичайно велика і різноманітна, він працював у різних жанрах. В останні роки життя написав ряд творів для різних інструментів, романси на вірші М. Некрасова, М. Лермонтова, К. Рилєєва, О. Блока.

Лютий

21

180 років (1844) як Бердичів, що до цього перебував у складі Житомирського повіту Волинської губернії, за розпорядженням Сенату, найвищого органу Російської імперії, передали до складу Махнівського повіту Київської губернії.

Спочатку Бердичів входив до Махнівського повіту на правах містечка, але згодом – у грудні 1845 року – Бердичів отримав статус міста.

28

30 років (1994) з дня реєстрації в управлінні у справах релігій Житомирської обласної державної адміністрації бердичівської міської громади Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Вручення свідоцтва про реєстрацію відбулось в урочистій обстановці. Міська громада УГКЦ стала першою такою релігійною громадою на Житомирщині. Перша Служба Божа за обрядом УГКЦ відбулась через півроку – 9 жовтня.

Березень

02

390 років (1634) з дня закладання першого каменю у фундамент костелу, що дістав назву «Костел Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста».

Під час будівництва храму використали частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був Василь Тишкевич, воєвода Підляський та Смоленський, староста Мінський.

Нині костел Матері Божої Бердичівської є всеукраїнським національним Санктуарієм, у річницю коронації чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської, яка перебуває у храмі, сюди приходять тисячі паломників із багатьох куточків України та світу.

02

165 років (1859) з дня народження Шолом-Алейхема (у перекладі з їдиш – «мир вам», справжнє прізвище, ім’я та по батькові – Рабинович Шолом Нохумович, 1859-1916) – українського єврейського письменника, який писав мовою ідиш.

Письменник народився у місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Шолом-Алейхем за життя написав десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Письменник часто бував у Бердичеві, де проживав його брат. На вулицях нашого міста він цілковито занурювався в народний побут, уважно прислухався до розмов бердичівлян, окремі специфічні вирази заносив у свій блокнот. Згодом Шолом-Алейхем відобразив побут і звичаї бердичівлян у фейлетоні «Картини Бердичівської вулиці», жартівливо називаючи місто «єврейським Парижем».

11

100 років (1924) від дня народження Зої Матвіївни Милашевської (1924-1994) – прозаїка, з 1970 року члена Спілки письменників СРСР.

З дитинства через хворобу Зоя була прикута до ліжка. Та незважаючи на трагічні життєві обставини, Зоя відшукала у собі духовні сили та заочно отримала вищу освіту, займалась перекладами оповідань із англійської та французької.

У 1964 році в республіканському журналі «Дніпро» Зоя Милашевська надрукувала своє перше оповідання. А згодом були й інші твори – повісті «І знову дощ» (1966), «Повість про вчительку» (1970), «Кохання мужніх» (1976).

Померла Зоя Матвіївна у серпні 1994 року, похована в Бердичеві на міському кладовищі.

15

25 років (1999) з дня виходу першого номера благодійного громадсько-політичного, літературно-мистецького та краєзнавчого журналу «Бердич».

Засновником, видавцем та головним редактором журналу став Олександр Петрович Папиш. Журнал виходив один раз на квартал, видавався за сприяння Бердичівської первинної організації Спілки журналістів України, містив як науково-пізнавальні, так і статті публіцистичного спрямування, прозові твори.

26

100 років (1924) з дня створення Бердичівського окружного архіву.

Метою діяльності архіву став збір матеріалів про діяльність державних органів влади з метою подальшого використання в наукових, політичних і практичних цілях.

Квітень

02

25 років (1999) з дня створення при міському Будинку дітей та юнацтва «Творчість» (нині це Центр позашкільної освіти ім. О. Разумкова) творчого колективу сучасного танцю «Шакті» (слово шакті у перекладі із санскриту означає сила, міць, енергія).

У колективі, де займаються діти шкільного віку, захоплюються рок-н-ролом, опановують хіп-хоп, знаються на джазі, модерні, диско та чарльстоні. Вивчення різних стилів розвиває та вдосконалює дітей. З часом колектив отримав почесне звання «Зразковий», керівником від самого народження колективу є хореограф Тетяна Захарчук.

24

30 років (1994) з дня заснування в Бердичеві міського відділення Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині «Велика Волинь».

Головою відділення обрали викладача машинобудівного технікуму Броніслава Володимировича Марковського. З 1998 року головою відділення став Павло Степанович Скавронський, на той час директор загальноосвітньої школи №11.

У наступні роки члени регіонального осередку зробили вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху. Їх зусиллями оприлюднені чимало нових сторінок історії, археології, природи, культури рідного краю.

Травень

24

100 років (1924) як у Бердичеві відкрилась музична школа, яка навчала музикантів для кавалерійської бригади Григорія Котовського, яка дислокувалась на Червоній (Лисій) горі.

Навчання у новоствореній школі на час її відкриття було платним: 60% учнів платили за навчання, інші 40% наявних місць у школі за рішенням місцевої влади були безкоштовними.

Червень

11

75 років (1949) від дня народження Олеся (Олександра) Володимировича Коляди – композитора, виконавця, автора багатьох популярних пісень, Почесного громадянина Бердичівського району.

Олесь Коляда у 1969 році закінчив державне музичне училище у місті Луцьк, отримав фах педагога та баяніста-виконавця. За наступні чотири десятиліття творчої діяльності Олесь Коляда записав більш як 20 компакт-дисків власних творів на слова таким майстрів пера як Борис Олійник, Микола Сингаївський, Микола Луків, Вадим Крищенко. У його кар’єрі – виступи в таких колективах, як «Молодые голоса», «Мальви», «Сябри». Із відомим бердичівським артистом Валентином Моцним він створив цирковий колектив «Диваки», з яким тривалий час гастролював.

Олесь Коляда – переможець багатьох пісенних конкурсів та лауреат численних фестивалів. Митець також створює гімни. Він створив гімн Військово-повітряних Сил України, гімн футбольної команди «Полісся». Олесь Коляда став автором гімну міста Бердичева.

Нині Олесь Коляда проживає у Бердичеві та продовжує свою творчу діяльність.

Липень

05

20 років (2004) з дня народження 26-ї артилерійської бригади, яка дислокується у Бердичеві.

5 липня був підписаний перший наказ по цій військовій частині, яку сформували на базі 62-ї окремої механізованої бригади у відповідності до Директиви Міністерства оборони України №312/1/014 від 18.06.2004 року. За час свого існування військові з Червоної гори зарекомендували себе таким чином, що Президент України присвоїв бригаді почесне звання «Бердичівська». Нині 26-а артбригада носить ім’я генерал-хорунжого Романа Дашкевича.

15

75 років (1949) від дня народження Павла Степановича Скавронського – педагога, вчителя географії вищої категорії, краєзнавця.

Павло Степанович є членом Національної спілки журналістів України, науковим кореспондентом Інституту педагогіки АПН України, тривалий час очолював загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №11 міста Бердичева.

У 1994 році Павло Скавронський став одним із ініціаторів створення Бердичівського регіонального товариства краєзнавців, з 1998 року та по сьогодні є його незмінним головою. За час його головування в Бердичеві проведено низку Всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій, видано наукові збірники доповідей проведених конференцій про природу, господарство, історію Бердичева та його найближчих околиць.

Серпень

03

100 років (1924) з дня смерті Джозефа Конрада (Юзефа Теодора Конрада Коженьовського) – видатного англійського письменника, який народився у селі Терехове нині Бердичівського району в родині Аполлона Коженьовського та його дружини Евеліни.

Юзеф Коженьовський рано осиротів, у 17-річному віці влаштувався моряком у французький торговий флот. У 1881 році отримав сертифікат, що надавав право бути капітаном, та британське громадянство і офіційно змінив ім’я на Joseph Conrad.

Джозеф Конрад багато подорожував, прожив життя, сповнене пригод. Побачене та пережите надихнуло його на написання перших літературних творів. У 1894 році, у віці 36 років Джозеф Конрад залишив море через погане здоров’я і вирішив присвятити себе літературній праці. За наступні роки він написав більш як 20 романів, які стали класикою англійської літератури та зробили його ім’я всесвітньовідомим.

Поховали Джозефа Конрада на Кентерберійському цвинтарі, Англія.

Вересень

01

85 років (1939), як в Бердичеві на Загребеллі розпочала свою роботу українська середня школа №8.

Двоповерхове приміщення мало 15 класів, в яких навчалося 568 учнів. Першим директором середньої школи №8 став П.К. Луцюк.

Жовтень

05

40 років (1984) з дня відкриття в Бердичеві краєзнавчого музею, нині Музею історії міста Бердичева.

Очолила новий музейний заклад вчителька історії, колишня директорка середньої школи №14 Онисія Степанівна Блажкун. Музей зайняв будівлю по вулиці Карла Лібкнехта, 18 (нині вул. Європейська). Зібраного ентузіастами за попередні роки матеріалу вистачило для того, щоб відкрити три тематичні зали та етнографічний куточок.

В наступні роки краєзнавчий музей поповнив свої фонди значною кількістю нових матеріалів, у 2003 році його перенесли у нове приміщення на території Кляштору Босих Кармелітів, де він знаходиться по сьогодні.

29

115 років (1904) з дня народження Матвія (Мотла) Давидовича Гарцмана (1909-1943) – українського єврейського поета, який писав на ідиш.

Створювати вірші Матвій Гарцман розпочав ще у дитинстві і за своє життя створив 12 поетичних збірок. Перекладав на ідиш Пушкіна, Франка, Шевченка.

Листопад

01

140 років (1884) з дня народження Дер Ністера (справжнє ім’я Пінхус Менделевич Каганович, 1884-1950) – відомого єврейського письменника, який писав на ідиш.

Дер Ністер розпочинав як символіст. Згодом, зіткнувшись з неможливістю друкувати свої твори у Радянському Союзі, перейшов до реалізму. Він перевів на ідиш «Жерміналь» Еміля Золя, «Голос крові» Джека Лондона, «Хаджі Мурат» Льва Толстого, «Муму» Івана Тургенєва, ряд творів російських та українських радянських письменників. Дер Ністер – автор роману «Ді мішпохе Машбер» («Сім’я Машбер»). Роман був задуманий як епопея, що описує картину розпаду традиційних устоїв і зв’язків єврейського суспільства в період між 1870 та 1917 роками (на івриті машбер – «криза»). Дія двох перших томів роману проходить у Бердичеві.

17

30 років (1994) як в Бердичеві створено міську Громадську організацію захисту прав споживачів.

Завданням нової організації є сприяння державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів (робіт, послуг), торгівельного та інших видів обслуговування. Організація створена за ініціативою та допомогою міськвиконкому, головою громадської організації стала Лілія Федорівна Русіна, яка очолювала громадський орган більш як 15 років.

26

25 років (1999) з дня урочистого відкриття в Бердичеві новозбудованого Дому молитви Християн Віри Євангельської.

Новий храм розмістився по вулиці Карла Маркса, 40 (нині вулиця Михайла Грушевського). За основу архітектурного проєкту голова місії «Світанок» Леонід Бондаренко обрав проєкт збудованого у місті Рівному Дому молитви, доопрацював проєкт і прив’язав його до місцевості головний архітектор міста Олександр Коляда.

На сьогодні храм, оточений ажурним кованим парканом, є дійсною прикрасою міста, в якому щонеділі збирається більше тисячі жителів міста та району.

Грудень

24

30 років (1994) як в Бердичеві вийшов перший номер польськомовної газети «Mozaika Berdyczowska» («Бердичівська мозаїка»).

Газету видає бердичівський відділ Поляків на Україні, редагували газету бердичівляни Фелікс Пашківський, Лариса Вермінська та Юрій Сокальський. На початку газета «Mozaika Berdyczowska» виходила як додаток до газети «Земля Бердичівська», в подальшому – окремим виданням.

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here