Кабінет-музей музики

Створення музеїв, музейних кімнат, музейних куточків набуло широкого, масового поширення у 70-80-х роках минулого століття. Ідейним натхненником цього руху стала керівна сила тогочасної радянської держави – комуністична партія. І не дарма, адже на першому місці в таких музеях завжди фігурувала ідеологічна складова, покликана показати, як погано жилось народу в минулому (за князів, за царів та гетьманів), і як добре живеться нині, під керівництвом мудрої партії. От і зростали немов на дріжджах у школах, на підприємствах, у сільських клубах та Будинках культури Музеї Бойової слави, відвідувати які не було особливого бажання – там все було просякнуте пропагандою, а справжньої історії було ледь трішки…

Інша справа, коли ініціатором створення музею-кімнати-куточка був ентузіаст, який випещував, «пробивав» у керівництва цікаву, неординарну ідею. І такі музейні заклади завжди було цікаво відвідувати, і раз-по-раз повертатись до них також не бракувало бажання.

Одним з таких справжніх ентузіастів у Бердичеві свого часу став Юрій Григорович Бабич – звичайний вчитель музики середньої школи №9. Ще у середині 70-х років він загорівся ідеєю створити в школі кабінет-музей музики. Керівництво навчального закладу пішло назустріч, і згодом в старовинній будівлі виділили приміщення, в якому і навчали дітей музиці, і розмістили музейну експозицію.

Юрій Бабич власноруч намалював портрети видатних композиторів, разом із дітьми оформив стенди «Композитори-земляки», «Самодіяльні композитори». На полицях в кабінеті-музеї лежали музичні інструменти, книги на музичну тематику, поштове листування з відомими композиторами того часу, платівки, інші матеріали, які можна було вільно брати в руки, читати, слухати. Правда, таки не обійшлось і без ідеології – довелось створити стенд «Ленін і музика».

Діяв кабінет-музей музики у школі №9 півтора десятиліття. На жаль, у 1992 році Юрія Бабича не стало… Через кілька років без ентузіаста припинив діяльність і кабінет-музей. А ще через деякий час – у 1997-му – розібрали і будівлю середньої школи №9 – вважалась аварійною та вимагала занадто багато коштів на капітальних ремонт…

Кабінет-музею не стало, але пам’ять про нього та його засновника залишилась у спогадах багатьох учнів колишньої школи №9.

Анатолій Горобчук