15 жовтня виповнюється 50 років, як в Бердичеві діє загальноміське кладовище на вулиці Бистрицькій (колишня імені Войкова). Саме цього дня у 1973 році відбулось перше поховання на новому кладовищі.
Декілька фактів про кладовище на Бистрицькій:
– Кладовище на південній околиці міста відкрили задля того, щоб упорядкувати структуру Бердичева, адже діючі на той час три міські кладовища знаходились в його межах та стримували подальший розвиток міста. Окрім того, території існуючих кладовищ не могли більше використовуватись через відсутність вільної земельної площі.
– Нове кладовище розділили на сектори: почесних поховань, православний, римо-католицький, єврейський, військовий. Згодом, із заповненням секторів та розширенням площі кладовища, його поділ на релігійні конфесії нівелювався, нині поховання проводяться без урахування релігійної приналежності померлих.
– Першим днем дії нового кладовища став понеділок.
– Загальна кількість поховань на кладовищі кілька років тому перетнула позначку в 50 тисяч.
– Площа, яку займає кладовище, становить 47,8 га, або майже 1,4 % від площі міста.
– Поховання на кладовищі проводились за новими радянськими обрядами, розробленими Республіканською комісією громадянських обрядів при Президії Верховної Ради УРСР. Для Бердичева це обернулося тим, що покійного доставляли на кладовище лише на катафалку, який замовляли у міськкомунгоспі. Піші похоронні процесії, враховуючи віддаленість нового кладовища, заборонили.
– Через декілька років від початку поховань на новому кладовищі в Бердичеві з’явився усталений фразеологізм – «піти на Войкова», тобто піти на той світ, померти.
Більше про загальноміське кладовище на Бистрицькій читайте в окремій статті.
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
