Home Край в історичних нарисах Дубівка Є.В. Жорно пізньоримського часу з Бердичівщини (повідомлення)

Дубівка Є.В. Жорно пізньоримського часу з Бердичівщини (повідомлення)

604
0
SHARE

3 січня 2021 р. на території Бердичівського району Житомирської області, між селами Гвіздавою та Катеринівкою, поблизу селища черняхівської культури (III-IV ст. н. е.), відомого в археологічній літературі з 1956 р., автором повідомлення було знайдено на ріллі жорно (Рис. 1) [3, с. 23]. Поряд із жорном було виявлено два дрібні фрагменти від нього, а також – на значній площі навколо – численні уламки кружальної сіро- та чорнолощеної черняхівської кераміки (вінчики, ручки, денця судин) й поодинокі сліди склоробного та металургійного виробництва. Вочевидь, знахідка була виорана плугом трактора з культурного шару, тому що несе на собі відносно свіжий лінійний слід ушкодження. Попередньо можна говорити про те, що матеріал, з якого виготовлено жорно, є сірим гранітом. Це відповідає літературним даним, згідно з якими черняхівські племена виготовляли жорна з різних видів каменю: вапняку, граніту, вулканічного туфу, рідше з пісковику [2, с. 102].

Рис. 1

Знахідка являє собою нижнє жорно ручного ротаційного млина. Діаметр частини жорна, що збереглася, становить 44 см. По центру виробу, замість наскрізного отвору, є конічна ямка – діаметром та глибиною 3 см. Наявність навколо цієї ямки характерного концентричного сліду спрацьованості свідчить на користь того, що борошномельне пристосування було центровано. За Р.С. Міносяном, жорно можна віднести до млинових поставів II групи варіанту А. Такі постави з’являються в пізньоримський час на території Німеччини, Польщі, Скандинавії та в ареалі черняхівської культури [4, с. 104-106]. Розвинене зернове господарство черняхівців не могло задовольнятись лише використанням зернотерок, відомих ще з трипільських часів. Знайомство черняхівських племен з провінційно-римським світом сприяло впровадженню технічних інновацій. Саме тому в III-IV ст. для помолу злакових частіше застосовували ручні ротаційні жорна, які, за даними Б. Магомедова, знаходять практично на кожному поселенні черняхівської культури [2, с. 90-91].

На Бердичівщині знахідка аналогічного борошномельного пристосування походить з розкопок І. Винокура та М. Брайчевського 1955 р. на околицях с. Слободище та на правому березі р. Гнилоп’ять в урочищі «Слобідка» [4, с. 105, рис. 2, 11; 1].

Після зникнення черняхівської культури в останню чверть IV – на початку V ст. млинові постави II групи варіанту А повністю зникли у Східній Європі, однак продовжили побутувати на територіях, де проживали германські племена (Німеччина, Північна Європа) [4, с. 104-105].

У лютому 2021 р. жорно, разом із GPS-координатами його місцезнаходження, було передано у фонди Житомирського обласного краєзнавчого музею.

Література та джерела:

  1. Бедь М.М. Історія Бердичівського району / М.М. Бедь, Б.В. Марковський, П.В. Пушкарук, П.С. Скавронський // Житомир: Вид. ПП «Рута», 2020. – 376 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://berdychiv.in.ua/розділ-2-стародавні-часи-до-іх-ст/(дата звернення 16.11.2022). – Назва з екрана.
  2. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса. – Люблин, 2001. – 290 с.
  3. Махно Е.В. Памятники черняховской культуры на территории УССР (Материалы к составлению археологической карты) // МИА. Черняховская культура. – М.: Издательство АН СССР, 1960. – Вып. 82. – С. 9-83. [3, с. 23].
  4. Минасян Р.С. Классификация ручного жерновного постава (по материалам ручного жерновного постава Восточной Европы I тысячелетия н. э.) // СА. – М.: Издательство «Наука», 1978. – № 3. – С. 101-112.

Джерело публікації:

Роль архівів у вивченні історії рідного краю. Науковий збірник “Велика Волинь”. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (Житомир, 20 грудня 2022 р.). Вип. 64 / Упоряд П.С. Скавронський. – Бердичів: ФОП Мельник М.В., 2022. – С. 406-408.

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here