Додому Історія Історія Бердичева Додатки 1-5

Додатки 1-5

399
0
ПОДІЛИТИСЬ

Додаток 1

Дарча грамота подільського князя Федора Коріатовича

 Во имb О(т)цb и С(ы)на и С(вѧ)т(а)гоa Д(у)ха. Аминь.

Мы, кнѧз Федоръ Корьѧтович, Б(о)жьею м(и)л(о)стью дѣдичь и господарь Подольскои земли, чинимы свѣдочно | симъ листомъ всѧкому доброму, кто жь на сесь листъ посмотри т или оуслышит его чтучы.

Ажъ оузрѣвши и познавши наша старѣ|ишаѧ братьѧ, кнѧз Костѧнтинъ, и мы, кнѧзь Федоръ, пана Гринькову вѣрною службу, нашего вѣрног(о) слугы, ажъ вѣрно послужилъ иb нашои | братьи, и намъ и дали ѥсмы ѥму с нашимъ братом со кнѧзем с Костѧнтиномъ за ѥго вѣрную службу городъ Соколець оу дѣднину и въ вотни|ну и дѣтем ѥго, и ѥго послѣдкомъ и съ селы, и съ данью, и съ винами, и съ суды, и съ пересуды, и съ мыты, и со всѣмъ, и с тымъ правомъ, как | братья наша и мы имѣли. А то свѣдчимы симъ листом, што жь панъ Гринько привильѧ имѣлъ ѿ нашеи старшеѣ братьи на тотъ город | на Соколець и на татъc села, што оу семъ листѣ напсано стоить, ажь пакъ по грѣху городъ ѥму с тыми привильи сгорѣлъ, а мы пак | ѥму того потвердили и покрѣпили симъ нашим привильѥмъ и дали ѥсмы ѥму на то своѧ такаѧ жь привильѧ, как и ѿ нашеи старшеиd | братьи имѣлъ. А дали ѥсмы ѥму границю к тому городу к Сокольцю: ѿ Чжюнькова доловъ Росью по оустьѥ Малоѣ Торчьцѣ, а ѿ | Плискова доловъ Роскою ажь до оустьѧ, а ѿ верха Кропивноѣ ажь до оустьѧ, а ѿ оустьѧ Кропивноѣ доловъ Богомъ ажь до оусть | Cобу, а ѿ Дашевцовъ доловъ Собомъ ажь до оустьѧ Собу, а ѿ Звинигоро да дали ѥсмы ѥму границю ажь по Конелыи. И со всѣми | и с тыми потокы, што в тыe рѣкы текуть, и со всѣми и с тыми селы, што по тымъ рѣкам сѣдѧть и по тыхъ потокохъ, и съ лѣсы, | и с поли, и съ дубровами, и со всѣми с тыми вжиткы, што к тому прислушаеть.

А к тои к Соколецьскои волости придала ѥму наша старь|шаѧ братьѧ и мы Збыновъ потокъ весь ѿ верха ажь до оустьѧ а село Глинѧнець, а Вороновицю, а Прилукъ, а Ильиньцѣ, а на рѣцѣ | на Русавѣ дали ѥсмы ѥму в трехъ мѣстѣхъ люди садит. А также теща ѥго кнѧгини Андриѧнова ѧ Вѣиницьска ѧ оуздала пану | Гринькови и своимъ дѣтем своѧ села перед нами и передо всею нашею радою и с нашею волею на имѧf: село Микулиньцѣ, Лѣтыню, Во|нѧчинъ, Дешковцѣ, Стрѣжевку, и со всѣмъ с тымъ, што к тому прислушаѥть — то также ѥму вѣчно ѥсть и ѥго послѣдко м. А то все | дали ѥсмы пану Гринькови и ѥго дѣтем и с тым жь правомъ, как и Соколецьскую волость.

А такожь и то дали ѥсмы пану Гринькови, | коли поидеть ѿ него за иного ѥго ч(о)л(о)в(е)къ, тогды имѣѥть панъ Гринько взѧти на своѥмъ ч(о)л(о)вѣцѣ земльскоѥ право 4 гривны, а па|на Гриньковы м людем не надобѣ поити ни на ωдну на нашю роботу: ани городовъ нашихъ ветошныхъ не потверживати, ани подвод | давати, ани повоза возити, одно ѥго люде Гнилорудчане имѣють помочи повоза возити и подводы давати, коли сѧ пригодит, | а также то коли будем новыи город рубити оу своеи земли или в неприѧтѣл скои, тогды панъ Гринько имѣеть нам помочи и съ сво|ими людми того города рубити. Иже то, што жь коли имуть вси землѧне дань давати g-на мь-g или посла поднимат, то пана | Гринькови люде также имѣють дань дати g-на мь-g и посла поднимати, пакли быхомъ коли тоѣ дани g-на мь-g не дали, а cо|бѣ ю имали, тогды панъ Гринько также имѣеть собѣ взѧти ту дань на своихъ людех, а лише того оу пана Гриньковы не надоб(е) | нам сѧ въступати, ани нашим воѥводам на ѥго люди дѣцког(о) слати, развѣ пана Гринька же суть ѥго люде. А и с того панъ Гринько | и ѥго дѣти, и ѥго послѣдци имѣють нам и нашим дѣтем, и нашим послѣдко м везде вѣрно послужити: и на воину, и на погоню, какъ и вси | землѧне и остати при Подольскои земли подлѣ послѣдковъ нашихъ по нашом животѣ. А пакли бы пану Гринькови не любилосѧ | бы ѥму в нас служит, тогды панъ Гринько можеть тотъ городъ Соколець и то все своѥ выслужѣнье, што ж на семъ листѣ напсан(о), | ѥсть волно ему в том: можеть продати, заставити и на см(е)ртнои постели ѿдати кому жь хочет с нашею волею, доложив сѧ нас, своег(о) | г(о)с(по)д(а)р ѧ, съ отпущеньемъ, поклонивс ѧ, можеть ити куды хочет.

А тому всему на крѣпость и на свѣдочство, и на потвержѣнье за|вѣсили ѥсмы печать нашег(о) кнѧзства к сему листу.

А свѣдци на то: панъ Немирѧ Бакотьскии, Янушко Скѣпецьскии, Михаило | Процевичь, Павелъ Ступич, Печь Шюмозкии, панъ Рогозка, панъ Бедришко, Ходко Вѣрозубъ, панъ Вышко Толъстыи, Ходько | Чемеревич, панъ Прокопъ, Пашко Васнович.

А писалъ листъ кнѧжии писарь Аньдрѣи Морхына, по Б(о)жьѥмъ нароженьи 1000 лѣт | и 300 лѣтъ девѧносто первого лѣта, оу городѣ оу Смотричи, м(е)с(е)цѧ июнѧ въ 20 д(е)нь, в первыи вт(о)рн(и)къ передъ Р(о)жствомъ С(вя)то|го Ивана Кр(е)ст(ите)л ѧ Б(о)жьего.

 

Палеографічні зауваження:

a о написано невиразно, можна прочитати як а;

b написано над рядком;

c так у рукописі, потрібно читати ті;

d и написано над рядком;

e так у рукописі, потрібно читати ті;

f ѧ з-за згибу рукопису не читається; встановлено за змістом;

g- -g написано на підчищені більш великим почерком.

 

Дарча грамота друкується за джерелом: Аляксандр Груша. Невядомая грамата Фёдара Карыятавіча 1391 г. Беларускі Гістарычны Агляд. Навуковы часопис. 2001 Т.8 Сш. 1-2.

Інтернет-версія: http://www.belhistory.eu/alyaksandr-grusha-nevyadomaya-gramata-fyodara-karyyatavicha-1391-g/

 

 


 

Додаток 2

Указъ

ЕГО ИМПЕРАТОРСКАГО ВЕЛИЧЕСТВА

Правительствующему Сенату,

данный 7/19 Декабря 1845 года.

 Признавъ полезнымъ, вслѣдствіе представленныхъ НАМЪ предположеній Кіевскаго Губернскаго Начальства, разсмотрѣнныхъ Министромъ Внутреннихъ Дѣлъ и одобренныхъ Государственнымъ Совѣтомъ, перевести Уѣздное Управление Махновскаго уѣзда Киевской губ. въ м. Бердичевъ, повелѣваемъ:

1) Мѣстечко сіе переименовать уѣзднымъ городомъ, а по немъ и нынѣшній Махновскій уѣздъ называть Бердичевскимъ.

2) Находящіяся въ г. Махновкѣ уѣздныя присутственныя мѣста и учрежденія перевестъ въ Бердичевъ, кромѣ почтовой конторы, которую оставить въ Махновкѣ въ настоящемъ составѣ, впредь до усмотрѣнія.

3) Учредить въ Бердичевѣ Градскую Думу и Магистратъ съ Сиротскимъ и Словеснымъ при немъ Судами, подчинивъ симъ учреждениямъ и людей торгующаго сословія, жительствующихъ въ Махновкѣ и другихъ мѣстечкахъ Бердичевскаго уѣзда.

4) Сводную Бердичевскую Инвалидную команду замѣнить командою, въ Махновкѣ нынѣ находящеюся.

5) Городъ Махновку считать владѣльческимъ мѣстечкомъ и объ учрежденіи въ немъ полиціи, если сіе признано будетъ нужнымъ, предоставить мѣстному начальству войти по порядку съ новымъ представленіемъ.

6) Всѣ присутственныя мѣста и учрежденія, по переводѣ оныхъ изъ Махновки въ Бердичевъ, помѣстить на первый разъ въ приличныхъ домахъ по найму, съ отнесеніемъ потребныхъ для сего, въ теченіе первыхъ шести лѣтъ, расходов на счетъ жителей города Бердичева, согласно изъявленному ими на то желанію.

7) Даровать новому городу Бердичеву всѣ права и преимущества, Городовымъ Положеніемъ предоставленныя, съ тѣмъ, чтобы владѣльцы Бердичева, сохраняя на законномъ основаніи права свои въ отношеніи къ пользованію отъ опредѣленныхъ статей доходами, не дозволяли себѣ дѣлать никакихъ произвольныхъ нововведеній, несогласныхъ съ видами и распоряженіями правительства.

8) Возложить на обязанность мѣстнаго начальства составить для города Бердичева приличный гербъ и планъ и оные представать на утвержденіе НАШЕ по установленному порядку. Правительствующій Сенатъ не оставитъ сдѣлать къ исполненію сего надлежащее распоряженіе.


 

Додаток 3

 Офіційна символіка та нагороди міста Бердичева

Герб міста Бердичева

gerb_berdychevaГерб міста Бердичева затверджений 22 грудня 1998 року рішенням Бердичівської міської ради. Автор герба – Андрій Богданович Гречило, український історик, фахівець у галузі геральдики.

Опис герба міста Бердичева:

Герб Бердичева: на зеленому полі перекреслений бердиш та кадуцей (лат. Caduceus) – жезл бога торгівлі Меркурія. Навколо них 4 золоті 8-променеві зірки. За основу герба взято іспанську форму геральдичного щита, який оздоблено стрічкою (орнаментом) золотого кольору.

Жезл бога торгівлі Меркурія свідчить про минуле Бердичева як одного з основних центрів торгівлі. Зображений бердиш відображає історію виникнення Бердичева як укріпленого містечка на шляху ворожих набігів, а також розкриває одну з версій про походження назви міста.

Золоті зірки є символом постійності, у конкретному випадку вони можуть відображати значення міста для української, польської, російської і єврейської культур.

Зелений колір підкреслює багатство навколишньої природи.

Відповідно до сучасних вимог герб вписано в декоративний картуш, увінчаний міською короною, що вказує на статут міста.

 

Прапор міста Бердичева

prapor_berdychevaПрапор міста Бердичева затверджений 26 грудня 2002 року рішенням Бердичівської міської ради №91.

Опис прапора міста Бердичева:

Прапор Бердичева: на зеленому тлі, в центрі, розташовано герб міста. На прапорі також присутні кольори національного прапора України у вигляді двох горизонтальних смуг: блакитної та жовтої.

За основу взято традиційне для прапора співвідношення сторін 2:3.

 

Гімн міста Бердичева

Величальна (гімн Бердичеву) затверджений на 5-й сесії міської ради IV скликання 10.10.2002 р.

Величальна
(гімн Бердичеву)
Музика О. Коляди, вірші С. Столярчук

Розквітни, відродись, зрости,
Прямуй у майбуття врочисто.
Мости із злагоди зведи
Гостинне, мудре, гарне місто.
 
Приспів:
Хай доля нас не обмине
Добром освятиться сторіччя
Вершини гордості сягне
Уславлений в віках Бердичів.
 
Сузір’я чотирьох культур
І спорту осяйна величність.
Скарбниця віковічних муз –
Ось що для кожного Бердичів!
 
Держави нашої шляхи
До міста рідного приводять.
Нам успіх додає снаги
І віра не згаса в народі.
 

Відзнака “Почесний громадянин міста Бердичева”

 Відзнака “Почесний громадянин міста Бердичева” встановлена постановою №1 від 04.01.1969 р. бюро міськкому КП України і виконкому міської Ради депутатів трудящих. Цією ж постановою затверджено Положення про почесних громадян міста Бердичева. Рішенням №465 від 24.04.2008 р. з метою вдосконалення механізму присвоєння звання Бердичівською міською радою затверджено нове Положення про звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Згідно Положення звання “Почесний громадянин міста Бердичева” присвоюється мешканцям міста Бердичева, іншим громадянам України, іноземним громадянам, діяльність яких пов’язана з Бердичевом, і є свідченням офіційного визнання заслуг перед територіальною громадою, заслуг у підвищенні авторитету міста на державному та міжнародному рівнях.

 

Орден та Почесний знак міста Бердичева

poch_berdОрден та Почесний знак міста Бердичева затверджені рішенням Бердичівської міської ради №92 від 26.12.2002 р.

Опис ордену міста Бердичева:

На фоні лаврового вінку восьмипроменева зірка, у центрі Почесного знаку розміщено герб міста Бердичева. Герб охвачено стрічкою з написом “Бердичів, за заслуги перед містом”.

 

Відзнака “Честь і слава Бердичева”

 Відзнака Бердичівської міської ради “Честь і слава Бердичева” затверджена рішенням Бердичівської міської ради від 06.12.2011 р. Відзнака “Честь і слава Бердичева” є відзнакою за визначні особисті заслуги у сприянні соціально-економічному і культурному розвитку міста, високі досягнення у професійній діяльності, вагомий внесок у створення матеріальних, культурних і духовних цінностей, плідну громадську і благодійну діяльність.

Опис нагрудного знаку:

Нагрудний знак “Честь і слава Бердичева” в основі має форму восьмикутної зірки з різнобіжними променями, які обрамляють сторони знака.

В центрі нагрудного знака герб міста Бердичева, навколо якого червоними літерами на жовтому тлі розміщено напис “Честь і слава Бердичева”.

 

 Нагрудний знак “За досягнення в освіті”

image001 Нагрудний знак “За досягнення в освіті” затверджений рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 26.10.2007 р. №626.

Опис нагрудного знаку:

Нагрудний знак “За досягнення в освіті” виготовляється зі сплаву жовтого кольору і має форму витягнутого по вертикалі еліпса висотою 40 мм і шириною в центральній частині 29 мм, верхня частина якого має неправильну геометричну форму.

На лицьовій стороні знака, залитого емаллю голубого кольору, у його центрі, знаходиться зображення костелу Босих Кармелітів м. Бердичева. Над зображенням знаходиться напис “БЕРДИЧІВ” темно-синього кольору. Над написом – Герб м. Бердичева. Розміри герба: по вертикалі – 13 мм, по горизонталі – 11 мм.

Нижню частину знака охоплює стрічка червоного кольору з написом “За досягнення в освіті”.

На зворотному боці знака є застібка для прикріплення нагрудного знака до одягу.


 

Додаток 4

Особи, що отримали звання
“Почесний громадянин міста Бердичева”

  1. Волкович Тимофій Іванович (1969).
  2. Орєхов Петро Іванович (1969).
  3. Петровський Георгій Семенович (1969).
  4. Ляшенко Петро Іванович (1969).
  5. Ривж Всеволод Езупович (1977).
  6. Алін Василь Іванович (1984).
  7. Гусаковський Йосип Іраклійович (1984).
  8. Шабельник Олексій Андрійович (1986).
  9. Лонський Віталій Олексійович (1987).
  10. Огнев’юк Олексій Антонович (1993).
  11. Томашевський Віктор Іванович (1993).
  12. Удовидченко Віктор Іванович (1993).
  13. Айвазов Григорій Калустович (1994).
  14. Личов Данило Іванович (1995).
  15. Хмельницький Михайло Васильович (1998).
  16. Демиденко Валер’ян Никодимович (1998).
  17. Шмонін Іван Омелянович (1998).
  18. Павленко Іван Васильович (1998).
  19. Ананьєв Павло Архипович (1998).
  20. Бреславець Григорій Іванович (1998).
  21. Грінблат Абрам Львович (1998).
  22. Євсеєва Клавдія Іванівна (1998).
  23. Калинський Микола Іванович (1998).
  24. Лівінський Степан Йосипович (1998).
  25. Скрипкін Василь Іванович (1998).
  26. Соловйова Ніна Яківна (1998).
  27. Волощук Володимир Олександрович (1999).
  28. Степовий Іван Якович (1999).
  29. Жуков Георгій Миколайович (2000).
  30. Коваленко Веніамін Дмитрович (2000).
  31. Свентіховський Михайло Іванович (2000).
  32. Фенін Микита Васильович (2000).
  33. Коляда Степан Юхимович (2000).
  34. Ковалко Михайло Петрович (2000).
  35. Ліпецький Леон Романович (2001).
  36. Євстюфєйкін Костянтин Павлович (2001).
  37. Коміссаров Костянтин Олексійович (2001).
  38. Мончинська Марія Едуардівна (2002).
  39. Хилюк Олексій Олексійович (2002).
  40. Бражник Іван Юхимович (2002).
  41. Припутницький Василь Іванович (2004).
  42. Горбаченко Людмила Ільківна (2005).
  43. Гопта Анатолій Михайлович (2005).
  44. Коржук Микола Михайлович (2005).
  45. Юр’єв Михайло Павлович (2005).
  46. Яцюк Микола Софронович (2005).
  47. Лаврентьєв Іван Дементійович (2005).
  48. Крімаренко Юрій Олександрович (2006).
  49. Ткачук Антон Савович (2007).
  50. Мазур Василь Костянтинович (2007).
  51. Соболь Поліна Іванівна (2008).
  52. Лінчик Григорій Антонович (2008).
  53. Борисюк Микола Кіндратович (2009).
  54. Говенко Ярослав Володимирович (2009).
  55. Ольшевський Володимир Станіславович (2010).
  56. Сухоставський Павло Антонович (2010).
  57. Железняк Сергій Сергійович (2011).
  58. Євтєєв Юрій Олексійович (2011).
  59. Копитко Леонід Степанович (2012).

Примітка: поряд з прізвищем вказано рік присвоєння почесного звання.


 

Додаток 5

 Особи та трудові колективи,
нагороджені Орденом міста Бердичева

  1. Демиденко Валерян Никодимович (2003).
  2. Ліпецький Леон Романович (2005).
  3. Залевський Анатолій Вікторович (2005).
  4. Шабельник Олексій Андрійович (2006).
  5. Поліщук Петро Павлович (2008).
  6. Крімаренко Юрій Олександрович (2009).
  7. Коляда Олесь Володимирович (2009).
  8. Моцний Валентин Володимирович (2009).
  9. Євтєєв Юрій Олексійович (2010).
  10. Колектив ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” (2010).
  11. Сітак Олександр Петрович (2011).
  12. Колектив ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” (2011).
  13. Крок Юліан Бенедикт (2012).
  14. Демусь Іван Омелянович (2015).
  15. Маліновський Андрій Володимирович (2015).

 

Особи, нагороджені Почесним знаком міста Бердичева

  1. Семенов Віктор Миколайович (2011).
  2. Горенко Віктор Данилович (2011).
  3. Кирилюк Віктор Васильович (2011).
  4. Михалевич Валентина Вікторівна (2012).
  5. Запаловський Йосип Антонович (2013).
  6. Трофімова Лідія Максимівна (2013).
  7. Ружинська Жанна В’ячеславівна (2013).
  8. Швець Катерина Миколаївна (2013).
  9. Цихуляк Іван Михайлович (2014).
  10. Гайдаманчук Павло Валерійович (2015).
  11. Свідерек Кшиштоф (2015).
  12. Мєнтов Павло Валентинович (2015).

 

 Особи, нагороджені відзнакою “Честь і слава Бердичева”

  1. Біленький Віктор Федорович (2015).
  2. Величко Сергій Володимирович (2015).
  3. Гортовлюк Дмитро Дмитрович (2015).
  4. Ковбасюк Володимир Ігорович (2015).
  5. Мазур Артем Петрович (2015).
  6. Мартинюк Олександр Петрович (2015).
  7. Морозовський Дмитро Флорійович (2015).
  8. Цуканов Іван Вікторович (2015).
  9. Шарко Володимир Васильович (2015).
  10. Щенявська Тетяна Федорівна (2015).

Примітка: поряд з прізвищем вказано рік присвоєння почесної відзнаки.

 

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here