Home Новини Для ведення діловодства…

Для ведення діловодства…

29
0
SHARE

Що означає ведення діловодства на державній мові? Це не лише знання самої мови (це, так би мовити, основа основ). Це також і створення документально-інформаційних матеріалів на паперових носіях у такому вигляді, щоб будь-хто міг вільно їх читати та розуміти суть написаного.

Саме задля того, щоб усі могли легко та доступно ознайомлюватись із документами і були свого часу винайдені друкарські машинки. Швидко, зручно, а головне – стандартно виведені на папері літери кратно полегшували роботу будь-якого бюрократа (у первісному розумінні цього терміну). Нині, у часи суцільної комп’ютеризації, це як ніхто розуміють історики та краєзнавці – спробуйте-но прочитати написаний від руки документ сто- чи двохсотрічної давнини та зрозумієте, який важливий крок здійснив технічний прогрес.

Документ на ідиш за 1929 рік, який нині зберігається в міському архіві

Вже давно став широковідомим той факт, що у 20-х роках минулого століття в Бердичеві окрім російської та української офіційною мовою діловодства стала й ідиш. Але якщо для перших двох мов вже давно існували друкарські машинки з відповідними шрифтами, то для ідиш… Ну, ви зрозуміли – у судових органах, у парткабінетах, на підприємствах та різноманітних установах і надалі продовжували сидіти писарі, які від руки вели протоколи засідань, створювали різноманітні документа та розпорядження (поряд наведено приклад такого документу).

Яким же, можливо, щастям для бердичівських євреїв стала поява друкарських машинок на ідиш! Нижче розміщено цікавий документ від 22 травня 1926 року: повідомлення Київської філії головної технічної контори Держторгу УСРР про те, що Бердичівському окружному партійному комітету виділяється одна друкарська машинка з «єврейським шрифтом». Беріть, як то кажуть, і друкуйте на здоров’я!

Але більш дивним є резолюція невідомого нам чиновника у лівому кутку: «Машинки ніхто не замовляв. До справи». Тож, чи отримали бердичівські євреї друкарську машинку, невідомо.

Варто також звернути увагу на те, що цей документ надруковано на друкарській машинці, яка має український шрифт. І скоріше за все це перероблений російський шрифт (на що опосередковано вказує наявність великої літери «Ї» та відсутність такої ж малої).

P.S.: Після 1930-х років усі друкарські машинки в Радянському Союзі (включно з «українською» Ятранню), виготовлялись лише з російським шрифтом. Для друку текстів українською мовою замість літер «і» та «ї» друкували цифру «1», а деякі народні умільці перепаювали літеру «є» з російської «э» на місце маловживаної російської «ë» та доробляли ті ж «і» та «ї». Також, зразки шрифтів усіх друкарських машинок, відбитки літер яких мали мікроскопічні відмінності, зберігались у КҐБ, щоб у разі чого можна було вирахувати походження якихось «підривних» матеріалів.

Анатолій Горобчук

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here