Чи не кожна вулиця Бердичева має свою цікаву, інколи унікальну історію, про яку варто знати.
Яскравий приклад – вулиця Олімпійська. З’явилась вона ще в 19-у столітті на північній околиці мікрорайону Піски. Тут проживали переважно євреї-ремісники та бердичівська біднота. Цілком можливо, що саме завдяки цьому вулиця отримала первісну назву Глуха – не в останню чергу і через безпросвітність тогочасного життя місцевих люмпенів.
Після Жовтневого перевороту життя місцевого люду стало дещо покращуватись, хоча вулиця залишилась такою ж брудною, захаращеною та темною вночі, як і при царському уряді. Але з часом із цим змирились – Глуха так Глуха, попри те, що в ті часи тривало масове перейменування вулиць міста. Навіть німецька окупаційна влада, змінюючи у 1941 році назви майже усіх вулиць Бердичева, залишила Глуху без змін.
Так тривало до 1975 року. У 1975-му країна відзначала 30-річчя перемоги над Німеччиною, тож цю історичну дату необхідно було гідно відзначити. В Бердичеві зробили так: рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради на відзначення 30-річчя Перемоги вулиці Глуха надали нову назву – імені Сабурова. Олександр Сабуров був гідним представником радянського генералітету, учасник війни, тим більше у 1930-х очолював колгосп у сусідньому з Бердичевом селі Половецьке. Одночасно з перейменуванням вулиці керівництву Будівельно-монтажного управління «Промжитлобуд-6» пропонувалось виготовити та встановити відповідну меморіальну дошку на її початку. Але дошка на Глухій-Сабурова так і не з’явилась. Мабуть, посоромились.
Революція Гідності внесла чергові корективи в історію вулиці – рішенням Бердичівської міської ради у 2016 році вулицю Сабурова перейменували на вулицю Олімпійську. Як кажуть, назва виникла завдяки учасниці Олімпіади, яку проживала на цій вулиці.
І ще один цікавий факт: вулиця Олімпійська стала другою за ліком вулицею, яку перетинає колія Південно-Західної залізниці. Першою є вулиця Житомирська.
Анатолій Горобчук