Home Новини Дещо з театрального життя Бердичева

Дещо з театрального життя Бердичева

606
0
SHARE

27 березня людство відзначатиме Всесвітній день театру (World Theatre Day, скорочено WTD). Цей день був запроваджений у 1961 році Міжнародним інститутом театру як надбання культури та вшанування всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів.

У середині XIX століття Бердичів перетворився на значний економічний центр не лише Київської губернії, до складу якої він територіально входив, але й усього Південно-Західного краю тогочасної Російської імперії. Не відставало наше місто й у культурному розвитку. І серед численних яскравих сторінок історії нині варто згадати й про театр та театральне життя міста.

Зародження та становлення театрального життя у Бердичеві має давню та цікаву історію. Свого часу ґрунтовну історичну розвідку в цьому напрямку зродив відомий краєзнавець Бердичева, колишній директора загальноосвітньої школи №11 та Музею міста Бердичева Павло Скавронський. Його праця «Сторінки театрального життя Бердичева в 20-х — 50-х роках ХХ століття» у співавторстві з педагогом Василем Толочко розкрив історію театрального життя Бердичева з часів його зародження, розквіту, та до фактичного закриття театру у 1959 році.

Цю працю варто доповнити й таким маловідомим нині епізодом, як зародження у нашому місті не просто театру, а театру єврейського.

На сьогодні засновником єврейського театру на теренах Росії вважається Авраам Гольдфаден – поет, композитор, драматург і режисер, перші спектаклі трупи якого відбулись в Яссах (місто тогочасного Об’єднаного князівства Волощини та Молдови) восени 1876 року. Але у восьмій книзі Бібліотеки журналу «Театр и искусство» за 1913 рік знаходимо публікацію «Записок еврейского антрепренера» Алтеруне Фішзона, до яких редакція журналу зробила наступну примітку: «Автор, по справедливости, должен считаться основателем еврейского театра в России». І як доказ цього Фішзон привів свою першу афішу (розміщена поряд).

«Вот эта афиша, – пише А. Фішзон, – знаменует начало еврейского театра. Не только в России, но я нисколько не преувеличу, если скажу – во всей Европе… Из моего дальнейшего очерка вы увидите, что основателем еврейского театра не был Гольдфаден…»[1].

На той час п’ятнадцятилітній Алтеруне Фішзон навчався в хедері, співав у синагогальному хорі. Після світського концерту головного кантора Шпіцбера Фішзон розпочав створення власних пісень та виконання їх перед ріднею. «В это время была в Бердичеве табачная фабрика, – згадував Фішзон. – Там работал молодой человек Срулик Розенфельд… Он был красив, одевался в немецкое платье, носил сапожки со скрипом, шапочку набекрень. Это был затейник большой руки, по субботам он вместе со своими товарищами устраивал разные увеселения…». Срулік організовував виступи Алтера у приватних будинках Бердичева, де його виконання мало значний успіх, що, без перебільшення, гріло самолюбство підлітка. Незабаром Срулік запропонував влаштувати концерт не у приватних будинках, а в справжній театральній залі. Цей концерт відбувся 4 жовтня 1875 року. Успіх був приголомшливим і компаньйони вирішили здійснити турне по містах і містечках: виступали в Житомирі, Черкасах, Кременчуці, Білій Церкві і навіть у Києві. Ці концерти перетворювались у театральні вистави з визначеною драматургією. У Житомирі їх виступ відвідали поети Іцхок Лінецький і згадуваний вище Авраам Гольдфаден. Гольдфаден подарував Фішзону свій фейлетон, який згодом став комедією «Бабушка и внучка», а Лінецький – збірку власних віршів. Можливо, саме це і спонукало Авраама Голдфадена згодом зайнятись розвитком єврейського театрального мистецтва.

Хоча окрім спогадів Алтеруне Фішзона інші документальні підтвердження зародження єврейського театрального мистецтва саме в Бердичеві відсутні, однозначним залишається той факт, що саме наше місто відіграло у цьому далеко не останню роль.

Анатолій ГОРОБЧУК


[1] А. Фишзон. Записки еврейского антрепренера // Библиотека Театра и Искусства, СПб, 1913, кн. VIII, с. 3-4.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here