Пересічний бердичівлянин імовірніше здивується, коли почує, що річка Гуйва тісно пов’язана з Бердичівщиною. “Та невже!?”, – впевнено відповість. Але за веселою посмішкою відчуватимуться ледь помітні нотки здивування. І таки буде неправий.
Нещодавно на веб-сайті “Мій Бердичів” ми вже згадували про повноводну, суто нашу Гнилоп’ять. Але чому “нашу”? І розпочинається вона не на Бердичівщині, а бере початок у сусідньому Козятинському районі. І впадає у Тетерів також далеко від кордонів нашого району. От і вважай після цього Гнилоп’ять суто нашою, рідною річкою…
А Гуйва таки наша! Варто відкрити довідник, щоб пересвідчитись у непорушному факті: Гуйва бере свій початок на Бердичівщині, у затишному селі Садки.
Так, саме Садки стали початком цієї річки, що має довжину 97 кілометрів (усього на 2 кілометри менше, ніж довжина Гнилоп’яті) та впадає у той же таки Тетерів. Але тече Гуйва спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від міста Андрушівка) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира. Біля Андрушівки на Гуйві спорудили водосховище, з якого воду беруть на технічне водопостачання, зрошення, рибництво.
Притоками Гуйви є річечки з цікавими назвами: Закіянка, Гульва, Лебединець, Сингаївка (таку ж назву має село неподалік Садок), Пустоха, Боярка, Коденка.
Звідки ж пішла назва річки Гуйва? Топонімісти стверджують, що назва “Гуйва” утворена від латинського “hui” — глянь, поглянь, зри, дивись. Синонім — Видич, Смотрич, Стир (німецькою “stieren” — настирно дивитись). Назва ріки присвячена небесній богині Місяця Артеміді, старшій доньці Зевса, яка наглядає за мораллю в природі і в суспільстві.
А ще “Гуйва” — неофіційна назва Житомирської обласної психіатричної лікарні №1. Саме сюди у радянські часи за вказівками КДБ привозили неблагонадійних на психіатричну експертизу. Когось тестували та нажаханого відпускали, а з когось і “шизофреніка” робили…
Анатолій Горобчук.