Додому Проекти Постаті землі Бердичівської Гордієнко Микола Іванович

Гордієнко Микола Іванович

150
0
ПОДІЛИТИСЬ

Гордієнко Микола Іванович (нар. 6 вересня 1954, с. Жорнище, Іллінецький р-н, Вінницька обл., УРСР) – державний службовець, краєзнавець.


Гордієнко Микола Іванович народився 6 вересня 1954 року в селі Жорнище Іллінецького району Вінниччини у сім’ї колгоспника Івана Васильовича Гордієнка. Мати Дарина Климівна працювала у сільській раді, місцевій торгівлі, окрім Миколи у родині було ще троє дітей. Батьки зуміли всіх виховати, дати вищу, або середню спеціальну освіту.

Микола Іванович отримав початкову освіту в сільській середній школі, по закінченні якої вступив на агрономічний факультет Білоцерківського сільськогосподарського інституту. Студентські роки були насичені подіями, зустрічами, поїздками. Подавав студентські наукові роботи на Всесоюзні і республіканські конкурси і тричі входив у число переможців.

Усі роки навчання він брав активну участь у художній самодіяльності — член ансамблю пісні і танцю “Рось”. Будучи студентом він став досить відомим майстром художнього слова, отримав у різні роки чимало відзнак, дипломів в оглядах та конкурсах.

У цей час проявились організаторські здібності Миколи Гордієнко. Його обирають старостою курсу і студентським деканом факультету. У 1974 і 1975 роках у складі студентського будівельного загону (СБЗ) він їздить на освоєння газових родовищ у м. Надим Тюменської області (Російська Федерація). У 1976 році за активну роботу у складі СБЗ, відмінне навчання, участь у громадському житті Указом Президії Верховної Ради СРСР Микола Гордієнко нагороджується медаллю “За трудову доблесть”. Це був перший студент вузу, удостоєний за повоєнні роки державної нагороди.

У 1977 році Микола Іванович із відзнакою закінчив навчання у вузі і за направленням прибув на роботу в колгосп імені Котовського (с. Терехове) Бердичівського району. Працював агрохіміком, агрономом по насінництву, заступником голови колгоспу — секретарем парткому. Тут випала доля працювати разом із шанованими людьми, висококласними спеціалістами, вмілими організаторами сільськогосподарського виробництва В.Й. Жабком, Я.М. Машкарою, М.Г. Шевчуком, Б.Й. Яворським, Н.Ф. Пісковська.

Микола Гордієнко відкриває новозбудований Будинок культури у селі Маркуші, 1984 р.

У вересні 1983 року Миколу Гордієнка обирають секретарем Бердичівського райкому компартії України з питань ідеології. Як функціонер райкому партії, Микола Гордієнко став куратором міськрайонної газети “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”). Також перед ним, як керівником районного масштабу, постали питання забезпечення виконання програм соціально-економічного розвитку регіону, ефективного функціонування гуманітарної сфери — освіти, культури, медицини, спорту, торгівлі, побуту. Саме у 80-ті роки звели школу у с. Половецьке, Будинки культури у Никонівці, Райгородку, Слободищах, Маркушах. Побудовано районну поліклініку, піонерський табір “Березовий гай”, створено шкільні музейні кімнати у селах Красівка, Велика П’ятигірка, Старий Солотвин, музей у СПТУ-33, Слободищах, Іванківцях, Садках. Особливо багато зусиль доклав Микола Іванович до створення музею історії у селі Терехове. У ньому представлено широку біографічну і творчу експозицію уродженця цього села, класика англійської літератури Джозефа Конрада, що надало музею міжнародного значення.

Микола Шепелюк і Микола Гордієнко ознайомлюють з експозиціями музею делегацію Тарнувського воєводства Польської Народної Республіки на чолі з першим секретарем воєводського комітету ПОРП Владиславом Плевняком, листопад 1988 р.

До створення музею і поповнення його експонатами Микола Гордієнко залучив Інститут світової літератури (м. Москва, Д.М. Урнов), Спілку письменників СРСР (В.М. Борисов), Спілку письменників України (Д.В. Павличко та Ю.М. Щербак), Житомирську обласну письменницьку організацію (О.Є. Опанасюк та В.Б. Грабовський), Генеральне Консульство Польської Народної Республіки у Києві (В. Крук та В. Восковський). Найактивнішу участь у створенні цього музею також брали М.Ю. Шепелюк, Н.Ф. Шепелюк, О.Г. Швець, Г.Г. Богун, К.М. Ландо, М.Ю. Гольденберг, В.Й. Жабко, М.Г. Шевчук, І.Г. Бойко, Л.А. Івасюк. Можна стверджувати, що стільки, як зробив для увічнення пам’яті своїх видатних земляків Микола Гордієнко, не зробив у наших бердичівських краях ніхто.

Зустріч з Героєм Радянського Союзу Мостовим В.Й. в редакції газети “Радянський шлях”, жовтень 1990 р.
Зліва на право: стоять – Володимир Космач, Михайло Пасічник, Микола Гордієнко, Леонід Козінчук, Володимир Карташов, Лілія Широких; сидять – Римма Воєвуцька, Володимир Мостовий, Петро Яцюк, Юрій Сокальський.

З 1991 по 1998 рік Микола Гордієнко працював на посаді першого заступника голови райдержадміністрації, начальника управління сільського господарства та продовольства. І тут він усіма засобами розширював коло співпраці з різними корисними для району установами й організаціями. До нього увійшли Інститут аграрної економіки, Миронівський інститут насінництва та селекції пшениці, Вінницький інститут кормів. Плідна співпраця була налагоджена з фірмами “Украгробізнес”, “Райз”, “Монсанто”, “Інагроса”, “КВС”.

У липні 1998 року Микола Іванович став директором Бердичівської нафтобази. Її офіційна назва — Бердичівська філія №2 ВАТ “Житомирнафтопродукт”. Філія обслуговувала чотири райони Житомирщини. Багато зусиль доклав керівник розширенню виробництва, нарощуванню його сервісного потенціалу. Вже за роки його роботи підприємство побудувало чотири євро-АЗС, в тому числі в Бердичеві по вулиці Димитрова, 4.

Микола Гордієнко під час зустрічі з краєзнавцями Василем Котовим та Анатолієм Горобчуком, 25 липня 2006 р.

На посаді директора Бердичівської філії №2 Микола Гордієнко працював до середини 2010 року – до закриття підприємства у зв’язку з продажем. Та управлінський талант Миколи Івановича не залишився забутим – він обійняв посаду заступника начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області.

Микола Іванович Гордієнко одружений, із дружиною Аліною Станіславівною, вчителькою української мови й літератури Бистрицької середньої школи, виховав двох синів. Старший син Володимир закінчив історичний факультет Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, менший Віктор закінчив Житомирський державний агроекологічний університет, економічний факультет.

Джерела і література:

Пасічник М. Генетична гордість родом. // Пасічник М. Імідж міста в живих іменах. Нариси та портрети. Книга друга. – К., Вид-во “Дія”, 2005, с. 163-171.


На відкритті меморіальної дошки на честь Джозефа Конрада під час проведення конференції “Бердичівська земля у плині часу”. Перед мікрофоном ініціатори та учасники створення музею Конрада у селі Терехове Микола Іванович Гордієнко та Володимир Йосипович Жабко, 27 вересня 2007 р.
День Перемоги у селі Бистрик. Зліва на право: ветеран війни А.І. Мачинський, сільський голова Л.А. Івасюк, секретар парткому Микола Гордієнко. 9 травня 1983 р.
Свято обжинок у колгоспі “Гігант” села Старий Солотвин. На імпровізованій трибуні Микола Гордієнко та Клавдія Філіпова. Липень 1986 р.
Обласна спартакіада ДСТ “Колос” на стадіоні села Скраглівка. Нагороди вручає секретар райкому партії Микола Гордієнко, травень 1985 р.
Обласна спартакіада ДСТ “Колос” на стадіоні села Скраглівка. Нагороди вручає секретар райкому партії Микола Гордієнко, травень 1985 р.
Після відкриття музею історії села Терехове. Микола Гордієнко розповідає про матеріали експозиції з Героєм Радянського Союзу, вченим-ядерником В.Й. Мостовим його рідним, що прибули на урочистості. У центрі – Галина Йосипівна Мостова-Бражник, сестра відомого земляка. 5 грудня 1987 р.
До села Терехове приїхала делегація з посольства Польської Народної Республіки з метою ознайомлення з ходом створення музею історії села. На фото: консул генерального консульства ПНР у м. Києві Володимир Восковський, письменник Ю.М. Щербака, голова обласної спілки письменників УРСР О.Є. Опанасюк , кореспондент газети “Літературна Україна” В.П. Кирилюк, голова колгоспу В.Й. Жабко, другий секретар райкому КП М.І. Гордієнко, жовтень 1986 р.
На відкритті пам’ятного знаку на честь 1-го танкового корпусу Війська Польського у селі Осикове. Микола Гордієнко другий справа, 9 липня 1988 р.
Приїзд В.Й. Мостового на Бердичівщину. На фото (зліва на право): голова виконкому Бердичівського району Віталій Федорович Мостовий, Володимир Йосипович Мостовий, другий секретар районного комітету КП України Микола Іванович Гордієнко. Жовтень 1990 р.
Делегація Бердичівського району у Житомирі на обласній партійній конференції, червень 1990 р.
Приїзд у село Мирославка на літературне свято Влодзімежа Восковського, консула ПНР, Щербака Ю.М., Опанасюка О.Є., Кирилюка В.М. Гостей зустрічають голова колгоспу Сергій Горячий та Микола Гордієнко. Жовтень 1986 р.
Микола Гордієнко на відкритті середньої школи в селі Половецьке, 1 вересня 1989 р.
Зустріч у Бердичівському райкомі комсомолу комбайнерів з Михайловградського округу Республіки Болгарія. Зліва на право: Ф. Колибаба, А. Величук, комбайнер Радко, Н. Кочерган, М. Гордієнко, комбайнер Мірго. Липень, 1981 р.
Клавдія Філіпова та Микола Гордієнко на святі жнив в селі Буряки.
Микола Гордієнко (перший справа) з колегами по роботі.
Микола Гордієнко в колі учасників Всесоюзного семінару Комітету радянських жінок у селі Старий Солотвин. Червень, 1991 р.
Директор нафтобази Микола Гордієнко, оператори Борис Дубравський та Андрій Буслюк біля АЗС по вулиці Чуднівській. Фото Віктора Коржука.
Директор нафтобази Микола Гордієнко, червень 2007 р.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here