Глікман Геннадій Наумович

Глікман Геннадій Наумович (нар. 28 вересня 1921, м. Бердичів, Київська губ., УСРР – пом. 29 січня 1991, м. Київ, УРСР) – український графік і скульптор-анімаліст.

Глікман Геннадій Наумович народився 28 вересня 1921 року в Бердичеві.

Початкову художню освіту Геннадій Наумович отримав ще до Другої світової війни – з 1937 по 1941 рік Геннадій Глікман навчався у Київській художній середній школі (КХСШ) ім. Т.Г. Шевченко.

З початком німецько-радянської війни Геннадій Глікман 16 серпня 1941 року Сталінським МВК (м. Сталіно, нині місто Донецьк) призваний до лав Червоної Армії. Проходив військову службу художником у складі 16 стрілецького корпусу 33 армії 1-го Білоруського фронту. Старший сержант Геннадій Глікман у частинах та підрозділах корпусу виконував завдання з художнього оформлення клубів, червоних куточків, виставок, свят. Неодноразово виїздив на передову для виконання замальовок портретів бійців, що відзначились у боях, виконував роботу в складних бойових умовах, проявляючи при цьому особисту мужність. За виконання цих бойових завдань 6 червня 1945 року Геннадій Глікман нагороджений медаллю “За бойові заслуги”. Також Указом Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1985 року з нагоди 40-річчя з дня Перемоги Геннадія Глікмана нагороджено орденом Вітчизняної війни II ст.

По завершенні війни Геннадій Глікман звільнився з лав Червоної Армії та у 1946 році вступив на навчання до Київського художнього інституту (педагоги І. Плещинський та В. Касіян). У 1952 році закінчив інститут, проживав та працював у Києві.

У 1962 році у Києві відбулась персональна виставка графіка та скульптора, яка мала значний успіх. У 1967 році Геннадія Глікмана прийняли до Союзу художників України.

Геннадій Глікман — автор багатьох оригінальних творів. Він створив ілюстрацій до книжок Володимира Маяковського, Лесі Українки, Льва Толстого, Максима Горького та ін. Серед кращих творів митця – “Асканійська казка” (1967-1968), “Жирафа-мати” (1962), “Тигреня” (1965), “Єдиний син” (1969). Автор скульптур (майоліка) “Пума з дитинчам”, “Зубр”, “Окапі”. У 60-х роках як графік, Геннадій Глікман підготував біля ста малюнків тварин для Української радянської енциклопедії. Працював також для Центрального науково-природничого музею АН УРСР у Києві. Став автором двох живописних полотен із зображенням викопних тварин та фризи на стінах зали Палеонтологічного музею. Музей придбав у художника сто тридцять його найкращих станкових анімалістичних робіт, виконаних у різних графічних техніках. Біля тридцяти станкових графічних творів художника зберігається в обласних художніх, історичних, краєзнавчих та природничих музеях України.

Сучасники Глікмана пригадували, що художник завжди ходив у піджаку і ніколи не виходив із дому без олівця і блокноту. Унікальність його робіт у тому, що зображуючи на листі паперу ляпку, художник розпізнавав у ній ту чи іншу тварину і “доробляв” її, домальовуючи деталі, яких не вистачало – де лапи, де вуха, а де – хвіст.

Помер Геннадій Наумович Глікман 29 січня 1991 року, похований у Києві.

Геннадій Наумович Глікман залишив значну за своїми обсягами і цінністю художню спадщину, і зробив вагомий внесок у розвиток анімалістичного жанру образотворчого мистецтва другої половини ХХ ст. З 7 грудня 2011 року по 10 лютого 2012 року у пам’ятці архітектури ХVІІІ ст. “Хлібня” (ІІ поверх) Національного заповідника “Софія Київська” (Київ, вул. Володимирська, 24) відбулась виставка творів Геннадія Глікмана.

Джерела і література:

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с. 204-205.

Геннадій Глікман: каталог виставки творів / упоряд., вступ. ст. З.В. Фогель; Спілка художників України, Київська організація спілки художників України. – К.: 1988. – 7 с.: іл.