Home Проекти Постаті землі Бердичівської Герасимчук Давид Іванович

Герасимчук Давид Іванович

397
0
SHARE

Герасимчук Давид Іванович (нар. 15 травня 1916, с. Великий Острожок, Подільська губ., Російська імперія – пом. 27 квітня 1978, м. Бердичів, Житомирська обл., УРСР, СРСР) – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.


Герасимчук Давид Іванович.

Герасимчук Давид Іванович народився 15 травня 1916 року в селі Великий Острожок Подільської губернії (нині село Хмільницького району Вінницької області), у селянській родині. Українець.

Сім’я маленького Давида переїхала до Тбілісі, де він закінчив 7 класів школи і працював затягувачем взуття в майстерні. У 1936 році вступив до лав Червоної Армії, проходив військову службу червоноармійцем в об’єднаній школі Закавказького військового округу (ВО), потім в окремому ескадроні зв’язку 17-ї гірсько-кавалерійської дивізії в Закавказькому ВО.

У вересні 1938 року Давид Іванович був звільнений у запас, знову працював у Тбілісі.

Через рік, у вересні 1939, Герасимчук повторно призваний в армію і направлений на Курси удосконалення командного складу зв’язку Закавказького ВО у табір Шулавері. Тут він отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта і був направлений для проходження служби у Харківський ВО, де його зарахували на посаду командира взводу кавалерійського ескадрону 156-го окремого розвідувального батальйону 134-й стрілецької дивізії. З квітня 1941 року Давид Герасимчук служив командиром взводу кінної розвідки 776-го стрілецького полку 214-ї стрілецької дивізії. На цій посаді його і застав початок німецько-радянської війни.

Давид Іванович у діючій армії з червня 1941 року. Був командиром взводу, розвідувальної роти, помічником начальника штабу, начальником штабу і командиром стрілецького полку. Воював на Північно-Західному, Західному, Сталінградському, знову Західному, Брянському, Калінінському, 1-у Прибалтійському, 3-у Білоруському фронтах.

У 1942 році Давид Іванович закінчив прискорений курс Військової академії ім. М.В. Фрунзе, брав участь у боях під Сталінградом, Курській битві. Був тричі поранений. Член КПРС з 1944 року.

У березні 1945 року гвардії підполковник Давид Герасимчук призначений командиром 88-го гвардійського стрілецького полку 33-ї гвардійської Севастопольської стрілецької дивізії. Відзначився Давид Іванович у квітні 1945 року під час штурму Кенігсберга (Калінінград), коли його полк першим у 33-ій гвардійській стрілецькій дивізії прорвав оборону на зовнішньому обводі ворожих укріплень та вийшов на околиці Кенігсберга. Відбивши всі контратаки противника, 88-й гвардійський полк до 9 квітня оволодів у вуличних боях 20-ма кварталами міста. Командир із автоматом у руках особисто брав участь у вуличних боях, знищив декількох ворожих солдатів і офіцерів.

Герої Радянського Союзу, які проживали у місті Бердичеві (зліва на право): Василь Алін, Валентин Шевирін, Всеволод Ривж, Давид Герасимчук і Франц Кучеров.

Силами полку було знищено 1505 та взято у полон 2768 німецьких солдат і офіцерів. Було захвачено великі трофеї – біля 80 танків, самохідних та інших гармат, 67 мінометів, 175 кулеметів, 4555 гвинтівок і автоматів, 409 автомашин, 96 мотоциклів, 1175 велосипедів, 7 радіостанцій, 4 артилерійських і 3 продовольчих складів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими завойовниками і виявлені при цьому мужність та героїзм гвардії підполковнику Герасимчуку Давиду Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі “Золота Зірка” (№8614). Впродовж німецько-радянської війни Давид Іванович був також нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни І ст., Червоної Зірки, медалями.

Могила Давида Герасимчука, 2011 р.

Після війни Давид Герасимчук продовжив службу в лавах армії, був офіцером Рязанського райвійськкомату і воєнкомом Маріупольського райвійськкомату. З 1949 року служив в оперативному відділі штабу 20-го гвардійського стрілецького корпусу Київського військового округу.

У 1955 році Давид Герасимчук закінчив вищі офіцерські курси “Выстрел”, після чого проходив службу заступником командира 24-го гвардійського гірськострілецького полку 10-ї гвардійської гірськострілецької дивізії у Закавказькому ВО.

З 1957 року Давид Іванович – у запасі. Біля десяти років проживав і працював у Сухумі (Грузинська РСР), потім із родиною переїхав до Бердичева.

Помер Герасимчук Давид Іванович у Бердичеві 27 квітня 1978 року. Похований у північно-східній частині загальноміського кладовища, ряд 28 (військовий сектор).

У 1979 на могилі встановлений пам’ятник у формі обеліску з чорного граніту (висота 2,2 м), на фасадній стороні – портрет покійного, на боковій грані – Зірка Героя та меморіальний напис.

Джерела та література:

Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – 176 с.

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т. 1. – М., 1988. – С. 320.

Інтернет-проект “Герои страны”: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=10584


Давид Герасимчук (в центрі) серед Героїв Радянського Союзу та учасників німецько-радянської війни, які проживали у Бердичеві.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here