Гаммерман Яків Мойсейович

Гаммерман Яків Мойсейович (нар. 06 березня 1895, Бердичів, Київська губ., Російська імп. – пом. 29 серпня 1978, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) – інженер-текстильник.

Яків Мойсейович Гаммерман народився в місті Бердичеві 06 березня 1895 року (хоча згідно інших записів – у 1900 році). Це була велика сім’я з десятьма дітьми – усі народились у Бердичеві. Його батько Мойсей Абрамович Гаммерман (він же Гаммер) народився 1861 року в Ковелі та помер 1920 року в Харкові від висипного тифу, був одружений на Чарні Ісаківні Маркус (1869-1921). У родини Гаммерманів у власності перебувало три будинки в місті, вони вели бізнес з приватною фірмою Юровського, мали дві мукомельні та займались оптовою торгівлею мукою.

Яків Гаммерман почав працювати після закінчення школи (хедеру) у 1912 році пакувальником товарів у Бердичеві у приватній фірмі аптечних товарів «Гофман и Дуэль». У 1922 році Яків переїхав до Одеси та став працювати на текстильній джутовій фабриці, працював тут з 1922 по 1929 рік. Одночасно у 1924 році вступив до Одеського інституту народного господарства, який успішно закінчив у 1929 році за спеціальністю «економіка». З 1929 по 1941 рік Яків Мойсейович працював на різних текстильних підприємствах в Московській області: майстром, начальником цеху, згодом начальником планового відділу на прядильній фабриці в Орєхово-Зуєво. Через деякий час був переведений на Єгор’ївський бавовняний комбінат, де працював начальником планового відділу та начальником цеху до дня евакуації у зв’язку з наступом німців під Москвою, тобто до листопада 1941 року. У 1941 році був відправлений до Алма-Ати для запуску бавовняної прядильної фабрики, яка готувала продукцію для випуску парашутів.

У 1949 році Якова Гаммермана перевели до міста Таллінн, Естонія, для підсилення місцевих кадрів. Тут він працював заступником головного інженера (начальником виробничо-технічного відділу) в Таллінні на комбінаті «Балтійська мануфактура». З вересня 1950 по лютий 1951 рр. його висунули на посаду начальника технічного відділу Міністерства легкої промисловості Естонської РСР, а з 1952 по 1958 рік працював директором трикотажної фабрики «Марат».

Під керівництвом Я.М. Гаммермана фабрика «Марат» стала відомою на весь Радянський Союз, оскільки тут виготовляли дуже якісну білизну, чоловічу та жіночу. Оскільки нижня жіноча білизна цінувалась дуже високо, продукцію фабрики представили на конкурсі для участі у Всесвітній виставці 1958 року в Брюсселі.

Яків Мойсейович Гаммерман за плідну та бездоганну працю у листопаді 1954 року був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Естонської РСР (Указ Президії Верховної Ради Естонської РСР №148 від 20 листопада 1954 року «О награждении почетными грамотами Президиума Верховного Совета Эстонской ССР в связи с 10 годовщиной освобождения города Таллина от немецко-фашистских захватчиков»).

Ще за життя Яків Гаммерман опублікував дві книги: «Основы хлопкопрядения» та «Балтийская Мануфактура. 1898-1968 гг.» (спільно з С.А. Гольденбергом, 1969).

Яків Гаммерман був одружений, дружина Сюзанна Григорівна Гаммерман (уроджена Дарер, 1906-1996) родом з міста Очаків, працювала бібліотекаркою бібліотеки Академії наук Естонської РСР. В родині Гаммерманів зросло два сина – Михайло та Олександр (третій син Георгій помер у трирічному віці). Михайло Якович Гаммерман (9 грудня 1931, Орєхово-Зуєво – 21 листопада 2006, Таллінн) – естонський радянський конструктор витратомірів, Заслужений винахідник Естонської РСР, Голова республіканської секції машинобудування ВОІР, член всесоюзної комісії з виміру витрати та місткості при Держстандарті СРСР. Олександр Якович Гаммерман (02 листопада 1944, Алма-Ата) – британський вчений-інформатик, професор комп’ютерних наук Центру надійного машинного навчання Роял Холловей, Лондонський університет.

Яків Гаммерман вийшов на заслужений відпочинок за станом здоров’я та помер в Таллінні 29 серпня 1978.

Джерела і література:

Архів родини Гаммерманів.

Ведомости Эстонской ССР №13 (эст.). Digar (20 ноября 1954).