Вул. Європейська, 32/1. Меморіальна дошка на честь Луппова В.В.

Вул. Європейська, 32/1. На початку вулиці Луппова на стіні житлового будинку знаходиться меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу Луппова Володимира Васильовича (1897-1944) – командира 71-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, полковника, який загинув під час визволення Бердичівщини від німецьких загарбників.

Дошка встановлена на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №226 від 20 травня 1965 року. Цим же рішенням вулицю, яка до цього мала назву Грецька, перейменовано на вулицю Генерала Луппова.

Дошку виготовили з білого мармуру, на ній присвятний напис: “Герой Радянського Союзу генерал-майор Луппов Володимир Васильович загинув в боях за визволення м. Бердичева 5.I-1944 року, народився в 1897 р.”.

12 червня 2013 року на місці існуючої дошки встановили нову меморіальну дошку, виготовлену з чорного граніту. Напис на меморіальній дошці не змінився. Попередню дошку не демонтували, нову встановили поверх попередньої.

Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – командир 71-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, полковник. Народився 20 липня 1897 року в селі Люк Балезинського району Удмуртії у родині чиновника. Росіянин. Член ВКП(б) із жовтня 1942 року.

У боях німецько-радянської війни брав участь із липня 1941 року. Воював на Західному, Брянськом, Південно-Західному, Воронезькому та 1-у Українському фронтах. Двічі поранений.

Морозним ранком 4 січня 1944 року командир 71-ї бригади полковник В.В. Луппов повів бригаду в рейд по тилах супротивника. Воїни бригади звільнили села Малосілка та Демчин Бердичівського району, захопив село Рачки Чуднівського району. Але вдень 5 січня 1944 року обстановка для бригади склалась важка – супротивник значними силами контратакував позиції радянських військ. Під час запеклого бою полковник Володимир Луппов загинув.

Полковника В.В. Луппова поховали у Бердичеві. У 1950 році тіло Героя перепоховали у Москві на Новодівичому цвинтарі. Туди ж із Бердичева перенесли і пам’ятний знак, що був встановлений на його могилі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за вміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогові великої втрати в живій силі й техніці й виявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковникові Володимиру Васильовичу Луппову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Володимир Луппов нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями. Також постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 11 березня 1944 року №274 полковнику Луппову В.В. посмертно присвоєно звання “генерал-майор”.

Джерела та література:

Матеріали Музею історії міста Бердичева.

Флейс Е. Генерал из Озона. // “Красное знамя”, №105 (406) от 02.07.1964 г.

Агарков О. Імені генерала Луппова. // “Радянський шлях”, 1965 р., 4 червня.

Воєвуцька Р. Свято вулиці імені Героя. // “Радянський шлях”, №147 (10094) від 18.09.1974 р.

Корнійчук П. Його ім’ям названа вулиця. // “Радянський шлях”, 1973 р., 17 листопада.

Корнійчук П. Імені героя. // “Радянська Житомирщина”, 1973 р., 27 жовтня.

Інтернет-проект “Герои страны”: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=3729

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.

Золотые Звезды Полесья. Очерки о Героях Советского Союза. – Киев, Политиздат, 1972. – с. 225-229.