Home Пам'ятки і пам'ятні місця Бердичів, існуючі Вул. Європейська, 25. Костел Святої Варвари, в якому вінчався французький письменник Оноре...

Вул. Європейська, 25. Костел Святої Варвари, в якому вінчався французький письменник Оноре де Бальзак (архіт., іст.)

179
0
SHARE

Центральна частина міста, вул. Європейська, 25 (до 1919 року вулиця Білопільська, з 1919 по 2014 рік – вулиця імені Карла Лібкнехта). Костел Святої Варвари, парафіяльний римо-католицький храм.

Храм св. Варвари, 2006 р.

У 1756 році на цьому місці, на той час східній околиці Бердичева, побудували дерев’яну восьмигранну каплицю на честь коронації ікони Матері Божої Бердичівської.

Первісний храм збудували у 1782 році з соснового дерева на місці, де споконвіку зводились культові споруди. Початок будівництва датується 1759 роком. Будівля мала форму, подібну до сучасної: одну наву, притвор. Нава побудована вівтарем на південь, завдовжки 30,5 ліктя, завширшки – 12 ліктів. Головний вівтар костелу різьблений, у центрі якого містилася фігура Христа Розіп’ятого. У 1799 році головний вівтар покрили позолотою. Біля стовпів головного вівтаря, на колонах знаходилося 4 фігури – св.св. Петра і Павла, св.св. Варвари і Надії, нагорі – фігури ангелів.

Варвара Радзивілл (1690-1770).
Автор портрету невідомий, орієнтовний час створення – 1730-1737 рр.

Фінансувала це будівництво одна з співвласниць Бердичева Варвара Радзивілл на честь своєї небесної покровительки – Великомучениці Варвари. Титул парафії затвердив римо-католицький єпископ київський та чернігівський князь Йосиф Андрій Залускій (пол. Józef Andrzej Załuski). По смерті княгині Варвари у 1770 році її тіло поховали на кладовищі поряд із костелом Святої Варвари (могила княгині Варвари не збереглась).

Будівництво кам’яного костелу, який зберігся дотепер, розпочалося зі східної сторони поруч зі старим дерев’яним і закінчено 1826 року. За переказами, у будівництво костелу значну частку вніс купець Рувім (Роман) Рубінштейн – дід видатних піаністів, диригентів, композиторів Антона та Миколи Рубінштейнів. Нова будова мала завдовжки 40 ліктів, завширшки – 30. Старий дерев’яний костел розібрали у 1828 році.

Нова будова, як і стара, склепінчата чотиристопна базиліка. Внутрішній вигляд нового храму подібний до старого, мав також три вівтарі – різьблений образ Ісуса у головному вівтарі стояв у позолочених рамах на великій тумбі. З часом костел зазнав капітального ремонту, став нижчим, перекриття головного із трьох нефів стало плоским. Вирішення фасадів симетричне, виконане в традиційних формах бароко, має різні за часом нашарування. Першим настоятелем храму став Едмунт Бернатович, котрий збудував приміщення для священиків та благодійну їдальню для малозабезпечених.

Honoré de Balzac (1799-1850). Daguerréotype de Louis-Auguste Bisson (1814-1876). Paris, Maison de Balzac.

14 березня 1850 року о 7 годині ранку в костелі св. Варвари видатний французький письменник Оноре де Бальзак (1799-1850) взяв шлюб із 46-річною Евеліною Ганською, поміщицею з села Верхівня (нині Ружинський район Житомирської області). Обряд здійснив прелат Олицької колегіати Віктор Ожаровський, надісланий Луцько-Житомирським єпископом. Одним із свідків на церемонії став зять Евеліни Ганської Георг Мнішек. Евеліну Ганську супроводжувала її дочка, графиня Анна. Історію цього кохання до теперішнього часу зберігає меморіальний музей у Верхівні Ружинського району. З цієї нагоди у 1966 році на стіні костелу встановили меморіальну дошку з мармуру (0,8×0,6 м) з присвятним написом. Напис: “Цей будинок в 1850 році відвідав видатний французький письменник Оноре де Бальзак”. Напис, з огляду на тогочасну ідеологічну політику радянської влади, досить завуальовано повідомляв про подію, яка відбулась тут більш як століття тому.

Меморіальна дошка, яку встановили у 1966 році.

У 1878 році біля храму побудували нову кам’яну дзвіницю висотою 15 аршин на 4 дзвони. А у 1883 році – будинок настоятеля, будинок для бідних та інші господарські споруди.

У 1909 році фасад костелу прикрасили 4-а фігурами під хрестом Спасителя – матір Божа Скорботна та святий Йоан апостол, на фронтонах святі Петро і Павло. Цього ж року в костелі встановлено новий орган відомої львівської органобудівної фірми Яна Слівінського.

З утвердженням влади більшовиків розпочинаються гоніння на Церкву. У 1922 році всі цінності католицького храму конфіскували “на допомогу терплячим від голоду”, у 1937 році внаслідок антирелігійної політики храм закрили.

З початком німецько-радянської війни та окупації Бердичева католицький храм у грудні 1941 року відновив діяльність. Силами громади понівечену будівлю костелу відремонтували, налагодили храмовий орган, при храмі організували хор. 25 та 26 грудня 1941 року в костелі відбулась перша святкова відправа.

Костел діяв і після звільнення Бердичева від окупантів – до 1947 року. З 1950 року костел знову закрили. Деякий час його використовували як складське приміщення, а згодом пристосували під дитячу спортивну школу, де діти займались такими видами спорту, як баскетбол, волейбол, гімнастика, стрибки у висоту. Саме у цей час сформувалась та тривалий час діяла відома спортивна школа стрибунів у висоту під керівництвом Заслуженого тренера СРСР і України Віталія Лонського. У 1969 році замурували головний вхід, знищили орган, хори, вівтар та окремі архітектурні прикраси. У вівтарі зробили вхідні двері, побудували залізобетонне перекриття центрального нефу костелу на два поверхи – для атлетичного і гімнастичного залів. Розібрали дзвіницю та сигнатуру над храмом.

Дитячо-юнацька спортивна школа, початок 60-х років.

У повоєнні роки в Бердичеві працював о. Юзеф Козінський – довголітній в’язень комуністичних таборів. У нелегкі воєнні та післявоєнні роки він одним із перших проводив служби Божі у костелі св. Варвари. Йому вдалось, незважаючи на важкі часи атеїзації, зберегти християнську спільноту. Потім, купивши разом із парафіянами будинок на Чуднівській вулиці, зумів добитися дозволу на створення тут каплиці.

Юзеф Козінський, будучи простою, порядною і дуже доброю людиною, непохитної віри. Два рази ув’язнювався, пізніше реабілітований. Помер священик Юзеф Козінський 20 січня 1967 року. Священики Едмунт Бернатович та Юзеф Козінський поховані у Бердичеві на загальноміському кладовищі по вулиці Пушкіна, у католицькому секторі.

Стан будівлі храму.
Фото Годяєва, 1981 р.

Наступний священик Нікодем Яура прибув до Бердичева з Литви і працював протягом 1968-1969 рр. За короткий час устиг розширити каплицю і запам’ятався віруючим назавжди завдяки прекрасним проповідям, що навернули багатьох людей. Це не сподобалось комуністичній владі і його вислали з Бердичева.

Від 1969 по 1998 рік у парафії беззмінно, самовіддано працював о. Амвросій Міцкевич, народжений в Латвії у багатодітній родині, походженням із роду відомого поета Адама Міцкевича. Душпастирську працю у святині до 2006 року продовжував його брат о. Бернард Міцкевич МіС, який за радянських часів три роки відсидів у в’язниці за навчання дітей релігії.

Охоронна табличка, що встановлена на фасаді костелу.

Лише 11 січня 1991 року понівечену святиню повернули релігійній громаді, але тільки на папері, – виконком Бердичівської міської Ради народних депутатів прийняв рішення “Про передачу у власність Бердичівської громади Римо-католицької церкви приміщення колишнього костелу святої Варвари”, яким вирішив передати приміщення костелу святої Варвари римо-католицькій громаді після будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу і перенесення туди дитячої спортивної школи. Наприкінці травня 1992 року спортивна школа остаточно звільнила приміщення костелу і релігійна громада стала повноправним її власником. 24 червня 1992 року після довготривалої перерви у костелі відправили першу Службу Божу. З цього часу розпочалось поступове відновлення архітектури храму та прилеглої території.

До 200-річчя з дня народження Оноре де Бальзака 18 травня 1999 року відкрито нову меморіальну дошку. Відкриття меморіальної дошки благословив єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський.

З нагоди 200-річчя з дня народження Оноре де Бальзака 18 травня 1999 року на стіні храму відкрили нову меморіальну дошку, присвячену події 1850 року. Відкриття меморіальної дошки благословив єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. На цей раз присвятний напис більш точно описує подію: “В костьолі Святої Варвари 2 березня 1850 року вінчався Оноре де Бальзак та графиня Евеліна Ганська”.

У 2000 році поряд із костелом Святої Варвари встановили мармуровий хрест на честь 2000 років Різдва Христового. У 2002 році відремонтували будинок настоятеля, у 2005 році тут відкрили польську бібліотеку (згодом переїхала в інше приміщення).

16 липня 2006 року з нагоди 250-ї річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської на тому ж місці, де колись знаходилась каплиця, відбудували та освятили грот на честь коронації ікони.

Римо-католицька громада історично має тісні зв’язки з греко-католицькою громадою. Тому за домовленістю у храмі св. Варвари з 1994 по 2014 рік проводились Богослужіння парафії св. Йосафата Української греко-католицької церкви.

Опис архітектури:

Вільно розташований на садибній ділянці з відступом від лінії забудови. По осі будівлі з боку головного входу окремо розташовувалася двох’ярусна дзвіниця (не збереглася).

Костел св. Варвари, 2008 р.

Цегляний, оштукатурений, побілений, є тринефною, склепінчастою, чотиристовпною базилікою у стилі бароко, з прямокутною апсидою, фланкованою приміщеннями сакристії і скарбця, з гвинтовими сходами в товщі західної стіни на музичні хори (не збереглися). Головний західний фасад, відображаючи базилікальну структуру, складає тричастинну композицію. Фасадний торець вирішений у формі приставного пілястрового портика доричного ордера на п’єдесталі, увінчаного трикутний фронтоном. Раніше по центральній осі розташовувались напівциркульна плоска ніша, в якій уміщалися прямокутний дверний отвір головного входу, над ним – балкон з арочними дверима з хорів, з’єднані арочним порталом, що включав колони корінфського ордера. З’єднання головного об’єму із зниженими бічними крилами, що закривають торці бічних нефів, і підносяться над ними (що є особливістю архітектурної композиції фасаду) пом’якшено чверть-колонами, а по вертикалі – спливами. Кути крил акцентовані пучками пілястрів, які розкрепують карниз, над якими, як і над фронтоном, знаходилась фігуративна скульптура. Бічні фасади розчленовані спареними лопатками. Вікна з лучковими перемичками у верхньому ярусі обрамлені наличниками “з вухами”, в нижньому – без наличників.

У результаті пристосування будівлі під дитячу спортивну школу серйозно порушена об’ємно-просторова структура (головний об’єм розділений залізобетонним перекриттям на два поверхи, розібрані хори, закладена арка входу на головному фасаді, до вівтарної частини зроблена триповерхова цегляна прибудова з сходовою кліткою). В інтер’єрі збереглися хрестові склепіння на нервюрах.

Джерела і література:

“Земля Бердичівська”, №5 (15124) від 19.01.2002 р.

Петрівська О. Повернення храму віруючим. // “Земля Бердичівська”, №49 (15168) від 15.06.2002 р.

Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5 // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – с. 68-69.

Путова Г.В. Стан бердичівської парафії св. Варвари згідно з візитаціями кінця XVIII – початку 40-х років XIX ст. // Бердичів древній і вічно молодий: науковий збірник “Велика Волинь”: праці житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 32 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. – Т. 1, с. 37-38.


Храм св. Варвари, 30 травня 2018 р.
Внутрішнє убранство храму, 2010 р.
Храм св. Варвари, 2007 р.
Грот, споруджений на честь коронації Матері Божої Бердичівської та відновлений в 250-у річницю коронації. Відкритий 16 липня 2006 року.
Могила отця Бернарда Міцкевича (1929-2006 рр.), що похований на території костелу.
Могили отців Бернарда та Амвросія Міцкевичів,
що поховані на території костелу, 30 травня 2018 р.
Пам’ятний хрест на відзнаку 240-річчя костелу Святої Варвари.
Встановлений у вересні 1999 року, 2006 р.
Дитячо-юнацька спортивна школа, перша половина 60-х років.
Заняття учнів на спортивній площадці біля будівлі костелу, перша половина 60-х років.
Будівля костелу Святої Варвари, 70-і роки.
Учні середньої школи №11 на екскурсії біля будівлі костелу, 1978 р.
Грот на території костелу, 70-і роки.
Будівля костелу, 70-і роки.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here