Вул. Шевченка, 16. Меморіальна дошка на будинку, в якому мешкав B.C. Гроссман (арх., іст.)

Вул. Шевченка, 16, центральна частина міста. Будинок побудований до 1917 року неподалік Миколаївської церкви (нині Свято-Миколаївський собор УПЦ МП). Двоповерховий, витягнутий усередину ділянки будинок має прямокутну, зі скошеними кутами, конфігурацію плану. Облицьований силікатною цеглою, дах скатний, перекриття плоскі. Фасад у вигляді трактованих з цегли форм неоренесансу. Симетрія фасаду з балконом по другому поверху, має ковані, барочних обрисів грати відгородження. Перший поверх рустований, другий – по фасаду розділений пілястрами. Характерну пластику фасаду складають численні декоративні елементи – трикутні сандрики над пройомами І поверху, пілястри по II поверху, рустовані лучкові перемички вікон. Будинок завершений карнизом зі стиснутою розстановкою декоративних консолей.

Будинок належав Давиду Шеренцісу, який був лікарем за освітою, а за покликанням – будівельник. До початку 30-х років сім’я Д.М. Шеренціса, разом із сім’єю Гроссманів, проживали у триповерховому будинку на першому поверсі, а згодом туди переселився Бердичівський міськвиконком. Сім’я Шеренцисів та мати Василя Гроссмана переїхали в одноповерховий особняк по вулиці Училищній, 6. У 1985 році цей будинок зруйнували, меморіальної дошки на будинку по вулиці Училищній (тепер – Джозефа Конрада) не було.

У будинку по вулиці Шевченка, 16, тривалий час (перед німецько-радянською війною та у 1950-1960-х роках) знаходилась редакція міськрайонної газети “Радянський шлях” (нині носить назву “Земля Бердичівська”). У 1970-х роках це приміщення займав відділ державтоінспекції.

12 грудня 2005 року з нагоди 100-річчя з дня народження Василя Гроссмана на будинку встановлена меморіальна дошка, виготовлена з граніту. Напис на меморіальній дошці: “В цьому будинку жив видатний письменник Василь Семенович Гроссман. 12.12.1905 – 15.09.1964”. У присвятному написі допущена помилка: письменник помер не 15, а 14 вересня.

Це вже друга меморіальна дошка, яку встановили на цьому будинку. Дату появи попередньої дошки встановити не вдалося. Відомо, що її поцупили вандали задля кольорового металу, з якого вона була виготовлена.

Джерела та література:

Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – с. 57-60. 

В. Космач. Доля письменника // “Радянський шлях” (Бердичів). – 1988. – 22, 24, 26 червня.

В. Космач. Розплата за правду // “Радянський шлях”, №110 (13397) від 09.07.1988 р.