Вул. Чорновола, 9. Меморіальна дошка на честь В.М. Чорновола

Вул. Чорновола, 9. Центральна частина міста, будинок, який займає відділення КБ “Приватбанк” та Казначейство. На стіні будинку знаходиться меморіальна дошка, присвячена політику, лідеру Народного Руху України В’ячеславу Максимовичу Чорноволу (1937-1999).

Меморіальна дошка відкрита 26 листопада 2005 року в рамках заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій (з 2007 року – День пам’яті жертв голодоморів) під час урочистого мітингу, на якому були присутні жителі міста, представники влади та політичних організацій. Напис на дошці: “Ця вулиця названа на честь борця за незалежність України, політика, державного діяча, лідера НРУ, Героя України Чорновола В’ячеслава Максимовича 24.12.1937 – 25.03.1999”. Цього ж дня вулиці, на якій знаходиться будинок із меморіальною дошкою, присвоєно ім’я В’ячеслава Чорновола. До цього вулиця носила назву імені 9-го Січня.

В один день із відкриттям меморіальної дошки на честь В’ячеслава Чорновола по вулиці Дзержинського, 41 (нині вулиця Героїв України), також відкрили меморіальний знак пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Чорновіл В’ячеслав Максимович (24 грудня 1937 р. – 25 березня 1999 р.) — політик, літературний критик, публіцист, діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу.

В’ячеслав Чорновіл декілька разів був ув’язнений за т. зв. “антирадянську пропаганду” (1967-1969, 1972-1979, 1980-1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні.

В’ячеслав Чорновіл став одним із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Також започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників разом з І. Світличним, І. Дзюбою, Є. Сверстюком, А. Горською, М. Плахотнюком, Л. Танюком, В. Стусом, Г. Севрук та ін. В’ячеслав Максимович був одним з найяскравіших організаторів та активістів цього руху.

Від часу створення (8-10 вересня 1989 року) Народного Руху України (НРУ) — член Руху та його Великої Ради, з березня 1992 року — співголова, а з грудня 1992 року — голова НРУ.

У жовтні 1991 року на Великій козацькій раді В’ячеслава Чорновола обрано гетьманом українського козацтва. З квітня 1992 року — на постійній роботі в парламенті України. Народний депутат України двох наступних скликань — 1994 і 1998 років.

Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1996) у галузі журналістики й публіцистики. Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975). За свої книжки Чорновіл став лауреатом премії для кращих журналістів світу, що боронять права людини. Нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня (1997).

25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Поховано видатного українського державного діяча на центральній алеї Байкового кладовища. 2000 року В’ячеславу Чорноволу присвоєнню звання Героя України.

Джерела та література:

Кондратюк А. Свічки пам’яті. // “Земля Бердичівська”, №96, 01.12.2005 р.