Вул. Григорія Сковороди, 105. Військова дільниця старого загальноміського кладовища

Вул. Григорія Сковороди, 105. Східна частина міста, північна частина старого загальноміського кладовища.

Ділянка займає площу 150 × 50 = 750 м². З півночі обмежена залізничною колією Козятин-Шепетівка Південно-Західної залізниці. Ділянка утворилася у 1941-1944 рр., коли тут почали проводити поховання загиблих радянських воїнів.

Із різних частин міста впродовж 1964-1966, 1970-1972 років сюди були перепоховані останки радянських воїнів. У 32-х братських та 478-ми окремих могилах поховано 1359 воїнів. З них 21 воїн 15-го і 16-го механізованих корпусів, які загинули в оборонних боях за місто в липні 1941 року; 1276 воїнів 24-ї, 117-ї гвардійської, 173-ї, 183-ї, 305-ї, 389-ї стрілецьких дивізій, 12-го окремого гвардійського полку прориву, 44-ї гвардійської танкової бригади, що загинули в боях 3-5 січня 1944 року за звільнення Бердичева від німецьких окупантів; 62 воїни, які померли від ран у госпіталях, що розміщувались у Бердичеві в 1944-1945 рр. Прізвища 1137-ми воїнів, серед яких 170 офіцерів, відомі (перелік похованих воїнів подано нижче).

У 1963 році в кінці алеї встановлено бетонну скульптуру воїна з меморіальним написом на постаменті. Напис: «Слава героям, погибшим в боях за освобождение и независимость нашей Родины в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». Біля 28-ми братських могил встановлені бетонні обеліски, стели з присвятними написами та надгробні плити, біля 4-х – гранітні сірі обеліски (вис. 2 м 40 см). На одиночних могилах вмонтовані пластинки з пластмаси та нержавіючої сталі (28 × 21 см) з іменами, військовими званнями похованих та меморіальними написами.

Останні поховання на цьому кладовищі датуються жовтнем 1973 року. З цього часу військова ділянка була закрита для поховань. Поховання військовослужбовців, що померли після 1973 року, здійснюються на двох спеціально утворених військових ділянках загальноміського кладовища по вулиці Войкова (сучасна вулиця Бистрицька).

Над військовою ділянкою в радянський період доглядали міський комбінат комунального господарства та військова частина №81616. У часи незалежної України за ділянкою здійснює догляд Міське комунальне підприємство, навчальні заклади і підприємства міста.

Номер захоронення в ВМЦ (Росія) – ЗУ380-06-233.

Джерела і література:

Іващенко О.М. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – с. 87-88.

Альбом военных кладбищ, братских могил и одиночных могил советских воинов и партизан, погибших в боях за независимость нишей Родины в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. – Житомир, 1980.

Справочник о дислокации военных госпиталей в период Великой Отечественной войны 1941-1945, том 1 (А-Б), издание военно-медицинский музея МО СССР, Ленинград, 1972, с. 133.

Облікова картка військового захоронення №1 від 25.05.1992 р.

Облікова картка військового захоронення №1 від 25.05.1992 р. з переліком похованих радянських воїнів: