Вул. Одеська, 19. Поряд із однією з приток ріки Гнилоп’ять знаходиться храм в ім’я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата парафії священномученика Йосафата Української греко-католицької церкви.
Греко-католицька громада Бердичева історично має давнє та глибоке коріння. Варто лише згадати, що нині діючі православні храми Бердичева (принаймні, первісні дерев’яні споруди) свого часу будувались як греко-католицькі (Свято-Миколаївський та Свято-Троїцький храми) та лише згодом перейшли у православ’я (історію становлення греко-католицької церква на Бердичівщині представлено в окремій статті).
На момент відновлення у Бердичеві греко-католицької громади перед нею відразу постало питання будівництва власного храму. За духовного керівництва о. Івана Цихуляка, який по смерті о. Петра Дутчака отримав призначення адміністратора парафії Святого священномученика Йосафата у місті Бердичеві, греко-католицька парафія проводила активні роботи з будівництва власного храму. Так, 15 травня 2006 року на засіданні Бердичівської містобудівної ради розглянули проект, згідно якого греко-католицький храм пропонували збудувати по вул. Леніна, 95 (нині вулиця Житомирська). Планувалось, що релігійний заклад матиме один центральний купол, а розмір церкви становитиме 11×15 метрів. Та місце, де мали звести храм, – низина. У зв’язку з цим громада вимушена була на деякий час відмовитись від своїх планів (у 2013 році на цьому місці збудували автозаправний комплекс).
У 2008 році релігійна громада отримала земельну ділянку для спорудження храму по вулиці Котовського, 19 (нині вулиця Одеська). Цього ж року тут встановили поклінний Хрест. Та будівельні роботи тривалий час не проводились.
27 квітня 2012 року відбулась містобудівна рада, на якій розглянули ескізний проект нового храму. За проектом храм виконаний у класичному візантійському стилі з центральним купольним склепінням та чотирма сигнатурками. Споруда має розмір 16×14 метрів та одночасно має вміщувати до 250 осіб. Але доки будуватиметься головна споруда, парафіяни будуть відвідувати служіння в дерев’яній капличці – її мали звести у першу чергу позаду майбутнього храму (коли той з’явиться, капличку демонтують). З цього часу розпочались активні будівельні роботи. Вже 13 листопада 2012 року у будівництві дерев’яної каплиці відбувся один із найважливіших етапів – цього дня було піднято та встановлено на чільне місце купол церкви.
Акт освячення храму в ім’я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата відбувся 5 жовтня 2014 року. Освячення здійснив преосвященнійший Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ. Йому співслужили ієрей Іван Цихуляк, адміністратори релігійних громад з Житомира, Чуднова, Вакуленчуків та інших міст України. Споруджений на кошти громади за підтримки численних меценатів, храм став видимим результатом тривалої праці релігійної громади, яка відродилась у Бердичеві двадцять років тому – саме на початку жовтня 1994 року в місті було проведено першу Службу Божу цієї конфесії.
Джерела і література:
Зіновій З. Парафія св. Йосафата у Бердичеві. // “Земля Бердичівська”, №93 (14389) від 19.11.1994 р.
Костюк П.І. Петро Дутчак – перший священик Української греко-католицької церкви св. Йосафата в Бердичеві. // Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник “Велика Волинь”: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 32 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. – Т. 1, с. 267-269.
Горобчук А. “…Тепер нам залишається будувати храм душі” // “Земля Бердичівська”, №41 (15995) від 10.10.2014 р.