Вул. Карастоянової, 17/9. Меморіальна дошка на честь Лілії Карастоянової

Вул. Лілі Карастоянової, 17/9. На стіні навчального корпусу комунального вищого навчального закладу «Бердичівський медичний коледж» знаходилась меморіальна дошка, присвячена Лілії Карастояновій (1917-1943) – радянській кореспондентці газети «Комсомольська правда», партизанці, болгарки за походженням.

Меморіальну дошку встановили на виконання рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №536 від 04.09.1969 р. «Про перейменування вулиць міста та встановлення пам’ятних меморіальних дошок» в ознаменування 25-річного ювілею соціалістичної революції в Болгарії та на відзнаку встановлення дружніх стосунків трудящих міста Бердичева з трудящими міста Лом Михайловградського округу Народної Республіки Болгарія. Урочисте відкриття меморіальної дошки відбулось 6 листопада 1970 року під час урочистого мітингу. Дошка містить присвятний напис: «Вулиця імені Лілії Карастоянової, 1917-1943, болгарки, кореспондента «Комсомольської правди», відважної радянської партизанки».

За рік до того цим же рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради вулицю Училищну перейменували у вулицю Лілії Карастоянової.

Лілія Карастоянова ніколи не бувала у Бердичеві (Бердичів відвідував її брат генерал Олександр Карастоянов). Вона народилася у місті Лом (Болгарія), яке наприкінці 1960-х років стало містом-побратимом українського Бердичева (після розвалу СРСР Болгарія та Україна стали розвивати інший соціальний устрій, дружні зв’язки між містами Лом та Бердичів розірвалися).

24 вересня 2023 року Виконавчий комітет Бердичівської міської ради прийняв рішення №291 “Про демонтаж меморіальної дошки”. Перед тим до міської ради надійшло звернення голови ГО «Товариство культурної спадщини «Заслав’є» Володимира Федотова щодо демонтажу меморіальної дошки Лілії Карастоянової. Звернення надіслали на погодження до управління культури та туризму Житомирської ОВА. У свою чергу там відбулося засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, і, як наслідок, рекомендували розглянути питання демонтажу дошки на засіданні виконавчого комітету Бердичівської міської ради, відповідно до чинного законодавства та Протоколу засідання ради.

Демонтаж меморіальної дошки відбувся 09 жовтня 2023 року. Нині (станом на березень 2024 року) меморіальна дошка зберігається на території МКП «Бердичівкомунсервіс», вул. Чуднівська, 156.

Карастоянова Лілія Олександрівна (1917-1943) народилася 30.05.1917 р. у місті Лом (Болгарія) у родині професійних революціонерів. Батька її, комуніста Олександра Карастоянова, після вересневого збройного повстання у 1923 році розстріляли, мати заарештували.

Через кілька років, коли мати випустили з в’язниці, і вона перейшла на нелегальну партійну роботу, її дітей – дівчат Лілію та Олену, їхнього брата Олександра переправили до Радянського Союзу. Це сталось у 1927 році. З того часу СРСР став для Лілії другою батьківщиною.

У “Комсомольську правду” Лілія Карастоянова прийшла у 1938 році. Після початку німецько-радянської війни Лілію обрали секретарем комсомольської організації, доручили організувати військове навчання співробітників. Вона стала бійцем протипожежної охорони, чергувала у години повітряних нальотів, навчалась на курсах медичних сестер. Літом 1942 року її направили з виїзною редакцією на оборонний завод у Саратов. Але Лілії хотілося більшого. Домігшись дозволу стати бійцем партизанського з’єднання О. Федорова, вона наприкінці грудня 1942 року перелетіла через лінію фронту. У тилу ворога Лілія робила те, що вимагали обставини: брала участь у випуску партизанської газети, готовила молодіжні листівки, проводила бесіди серед населення сіл, звідки був вибитий ворог. 6 лютого 1943 року Лілія загинула в бою у селі Будище Гомельської області.

За доблесть і героїзм Лілія Карастоянова посмертно нагороджена орденом Вітчизняної війни I-го ступеня. Її ім’ям крім Бердичева були названі вулиці в Мінську та Гомелі (Білорусь), теплохід Дунайського пароплавства. У середній школі № 1 міста Чечерська створений музей Лілії Карастоянової. На батьківщині в місті Лом (Болгарія) в її честь спорудили обеліск.

Джерела та література:

Рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №536 від 04.09.1969 р. «Про перейменування вулиць міста та встановлення пам’ятних меморіальних дошок».

Мартинюк М.В. До питання про топонімічну історію Бердичева в контексті моніторингу формування назв вулиць // Бердичівська земля у плині часу (у двох томах). Науковий зб. “Велика Волинь”. Вип.37. – Житомир: М. Косенко, 2007. – С. 346-368.