Додому Пам'ятки і пам'ятні місця Бердичів, існуючі Вул. Житомирська, 72. Пам’ятний знак жертвам репресій

Вул. Житомирська, 72. Пам’ятний знак жертвам репресій

16
0
ПОДІЛИТИСЬ
Пам’ятний знак жертвам репресій 1937-1938 рр., серпень 2016 р.

Вул. Житомирська, 72. На території єврейського кладовища, біля залізничної колії встановлено пам’ятний знак жертвам репресій 1937-1938 рр.

У Бердичеві, як і по всім містам України, 1937-1938 рр. була знищена значна кількість людей, звинувачених у діях і вчинках, яких вони ніколи не здійснювали (т. зв. Великий терор).

Тривалий час ця ганебна віха історії замовчувалася. Лише наприкінці 1980-х років про трагедію кінця 30-х почали згадувати та намагатися дати справедливу оцінку діям тої влади. Такі процеси проходять і в Бердичеві. У міськрайонній газеті “Радянський шлях” у 1989-1991 рр. з’явилась серія публікацій про жахи сталінських репресій, що ґрунтувалися на спогадах очевидців. До міської прокуратури почала надходити інформація про таємні поховання, які знаходились на території міста. На підставі цього протягом 14 та 15 травня 1990 року на пустирі єврейського кладовища по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська) провели ексгумацію частини могил, у чому брали участь відповідні спеціалісти. Ними встановлено, що тут дійсно знаходяться групові поховання людей, розстріляних у 1937-1938 рр. За свідченнями очевидців, у 1957 році сюди перепоховали останки, виявлені на території артілі “Харчовик” (територія колишнього підрозділу НКВС) у ході будівництва ковбасного цеху. У п’яти великих, обтягнутих червоною матерією, домовинах зібрали останки 195 чоловік, кожен із яких загинув від отриманої у потилицю кулі.

Будівля по вулиці Мала Юридика, у якій в 30-50-х роках розміщувався міський відділ НКВС.

16 травня о 17 годині відбулась громадська панахида. Панахиду відправив настоятель Свято-Троїцької церкви отець Михайло Гоюк. Потім поминальний обряд здійснив священик римо-католицького обряду отець Амвросій Міцкевич. Представник міської синагоги М.Х. Вінер зачитав єврейські молитви. Хоча за свідченнями очевидців, не всі останки загиблих людей вибрали з могил на території заводу безалкогольних напоїв, їх ексгумацію з-за браку коштів вирішили не проводити.

Траурна панахида,
16 травня 1990 р.

У день проведення громадської панахиди рішенням міськвиконкому з метою увіковічення пам’яті загиблих жертв сталінських репресій був оголошений відкритий загальноміський конкурс на кращий проект пам’ятника, який планувалось встановити на місці перепоховання. У конкурсі переміг проект, автором якого стала Т.М. Дядечко: пам’ятник являв собою увінчану хрестом невелику капличку, перед якою виступають із глибин червоного граніту чоловіча, жіноча і дитяча руки. Місце перезахоронення намічалося оздобити чорним гранітом, а прилеглу територію, на якій знаходяться масові поховання жертв сталінщини, благоустроїти. Та втілити у життя цей задум не вдалося: місто коштів на це вже не мало (почав відчуватись вплив економічної кризи початку 1990-х років), а внески підприємств і організацій, окремих громадян виявились недостатніми. У результаті обмежились благоустроєм території, на якій знаходяться масові поховання.

Пам’ятний знак на місці масових поховань встановили лише через п’ять років, не беручи до уваги результати конкурсу на кращий проект.

Урочисте відкриття пам’ятного знаку (фото з газети “Земля Бердичівська”), 18 квітня 1995 р.

Пам’ятний знак відкрито 18 квітня 1995 року на місці перепоховання останків жертв сталінських репресій із метою вшанування пам’яті загиблих людей. Цього дня відбувся мітинг із нагоди відкриття пам’ятного знаку. У мітингу окрім представників міської влади та громади взяли участь і сказали своє слово священики – отець Зиновій (Свято-Миколаївська церква УПЦ МП), отець Петро (Українська греко-католицька церква свщ. Йосафата) та отець Бернард (костел Святої Варвари, римо-католицька громада).

Пам’ятний знак – стела з граніту висотою 2 м на постаменті. На момент відкриття пам’ятного знаку на стелі нанесли присвятний напис: “Жертвам репресій від бердичівлян. 1995 р.”. У 2015 році відбулись зміни – попередній напис стерли, на лицьовій стороні прикріпили таблички, виготовлені з чорного граніту, на яких нанесли новий напис: ” Жертвам репресій від бердичівлян”.

Нині щороку в День пам’яті жертв політичних репресій (третя неділя травня) до пам’ятного знаку жертвам репресій представники влади та громадських організацій здійснюють скорботну церемонію покладання квітів.

Джерела та література:

Коляда О. Друга, третя, дві заохочувальні… // “Радянський шлях”, №36 (13946) від 02.03.1991 р.

Собчик П. Фальшивий реквієм, або Коли у місті з’явиться пам’ятник жертвам сталінщини? // “Радянський шлях”, №23 (14112) від 18.03.1992 р.

Л. Козінчук. Пам’ятник репресованим. // “Земля Бердичівська”, №32 (14432) від 22.04.1995 р.


Пам’ятний знак жертвам репресій, травень 2007 р.
Пам’ятний знак жертвам репресій, серпень 2016 р.
Секретар міської ради Василь Толочко, міський голова Василь Мазур, заступник міського голови Іван Демусь та директор МПК ім. О.А. Шабельника Олена Петрівська покладають квіти до пам’ятного знаку жертвам політичних репресій, 18 травня 2013 р.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here