Вул. Джозефа Конрада, 3. Будинок єврейського училища, гуманітарна гімназія №2

Північна частина міста. Вул. Джозефа Конрада, 3. Споруджений у 1897 році.

Будівля двоповерхова, цегляна, симетрична в плані, з нефом, який виходить на вул. Л. Карастоянової (колишня назва Училищна, згодом Лілії Карастоянової). Віконні прорізи і другий поверх завершують карнизи декоративної кладки. Будинок зберігся в тому ж вигляді. Покрівля виконана з шиферу, напівовальної конструкції.

Будівля двоповерхова, цегляна, симетрична в плані, з нефом, який виходить на вул. Л. Карастоянової (колишня назва Училищна, згодом Лілії Карастоянової). Віконні прорізи і другий поверх завершують карнизи декоративної кладки. Будинок зберігся в тому ж вигляді. Покрівля виконана з шиферу, напівовальної конструкції.

Від часу спорудження будинку (на той час – вулиця Училищна, 7) тут розмістилось єврейське двокласне початкове училище, почесним оборонцем (рос. Почетный блюститель) якого був Марк Мойсейович Гальперін (1907) – представник відомої в царській Росії банкірської родини (на той час проживав у Києві).

З 1922 року в будинку починає діяти єдина трудова школа з російською мовою викладання, навчалося 614 учнів, з них 258 дівчат і 356 хлопців. У зв’язку з нацистською окупацією діяльність школи припиняється, але відразу після визволення міста з 15 січня 1944 року відновлюється навчання у школах міста. У середній школі №2 стало навчатися 590 учнів.

Заняття проходили у дві зміни, оскільки школа містилася в одній будівлі і нараховувала 10 класних кімнат. У 1947-1948 рр. при школі працювала їдальня, були устатковані фізичний та хімічний кабінети.

У 1971 році до школи було добудовано нове двоповерхове приміщення загальною площею 2344 кв. м., а старе приміщення було переплановане. Загальна площа приміщення стала становити 3425 кв. м. У 1973 році введено поглиблене вивчення іспанської мови, а з 1991 року – англійської.

У січні 1944 року в звільненому від нацистських загарбників місті розташувався штаб 18-ї армії, начальником політвідділу якого був полковник Л.І. Брежнєв. У приміщенні школі на другому поверсі Леонід Ілліч Брежнєв проводив наради армійських політпрацівників, партійні активи. Згодом, вже у мирний час Л.І. Брежнєв був обраний Генеральним секретарем КПРС та став керівником СРСР. 7 квітня 1979 року на будинку відкрили пам’ятний знак – меморіальну дошку, присвячену вищеописаним подіям. На початку 1990-х років меморіальну дошку було демонтовано, деякий час зберігалась в школі №2. Подальша доля меморіальної дошки невідома.

У 2002 році школа №2 була реорганізована у міську гуманітарну гімназію №2, яка має суспільно-гуманітарний та економіко-правовий профіль. Тут працює понад 60 учителів.

За роки існування в школі навчалося понад 5 тис. учнів, близько 300 випускників закінчили школу з медалями.

Джерела та література:

Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – с. 60-61.

Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф.707. – Оп. 1. – Спр. 356. – Арк. 1, 2, 18, 20, 22, 23; Оп. 80. – Спр. 107. – Арк. 16, 42.

Державний архів Вінницької області. – Ф.Р. – 5034. – Оп. 1. – Спр.1. – Арк. 2, 23.

Центральний державний архів вищих органів влади. – Ф. 126. – Оп.1. – Спр. 163. – Арк. 10.

Державний архів Житомирської області. – Ф.Р. – 2723. – Оп. 1. – Спр. 115. – Арк. 1, 4; Спр. 75. – Арк. 31.

Архівний відділ Бердичівської міської ради. – Ф.Р. 208. – Оп. 1, – Спр. 39. – Арк. 15, 23, 33, 34, 44, 49, 52.

Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. – К., 1913. – С.473.

Весь Юго-Западный край. Справочная книга торгово-промышленных и фабрично-заводских предприятий, административных учреждений и крупного землевладения в губерниях Киевской, Волынской Подольской. – К., 1907. – С.20.

Пам’ятні книжки Київської губернії 1911. К., 1911. – Арк. 128; К., 1912. – Арк. 128; К., 1913. – Арк. 133; К., 1914. – Арк. 137.