Вул. Вінницька, 21. Пам’ятник-погруддя імператору Олександру II

Вул. Вінницька, 21 (колишня вулиця Махнівська), сквер біля будинку Міської Думи (нині це Центр позашкільної освіти ім. О.В. Разумкова; з 1925 по 2013 рік року вулиця носила назву Свердлова). У 1911 році з нагоди 50-річчя з часу скасування кріпосного права в Росії було встановлено пам’ятник-погруддя імператору Олександру II.

На постаменті було нанесено присвятний напис: “Царю освободителю государю императору Александру II въ память крестьянской реформы, 1861-1911”.

Пам’ятник простояв до Лютневої революції 1917 року. Звістка про повалення самодержавства облетіла Бердичів і народні маси на хвилі піднесення зруйнували пам’ятник.

Цікаво, що постамент з-під пам’ятника Олександру II використовується і нині як елемент пам’ятного знаку на братській могилі учасників громадянської війни.

Олександр ІІ (17(29).04.1818 р. – 01(13).03.1881 р.) – російський імператор із 1855 року, старший син Миколи І. Олександр II здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову. У 1861 році скасував кріпосне право, за що одержав у народі ім’я Визволитель. З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, за що на його життя неодноразово відбувались замахи.

У зовнішній політиці Олександр II дотримувався німецької орієнтації, особливу увагу приділяв так званому східному питанню. У 1877-1878 рр. прагнучи зміцнити позиції Російської імперії на Балканах, вів війну з Туреччиною. За Олександра II до Росії було приєднано Північний Кавказ, завойовано значну частину Середньої Азії.

У 1863-1864 рр. жорстоко придушив національно-визвольне повстання у Польщі. Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику (Валуєвський указ 1863 р., Емський акт 1876 р.).

1 березня 1881 року Олександр II був убитий у Петербурзі терористичною групою народовольців (народовольцем І. Гриневецьким).

Джерела та література:

Радянський шлях, №200 (10761) від 20.12.1977 р.

Вікіпедія – вільна енциклопедія: http://uk.wikipedia.org/wiki/