[не існує] Вул. Вінницька, 14. Житловий будинок

Двоповерховий цегляний будинок. Час побудови встановити не вдалось (до 1917 року). Будинок мав Г-подібну форму, фундамент бутовий, стіни з червоної цегли.

Цей будинок – колишнє приміщення готелю “Оріон”. Для тих, хто тут проживав, в його тильній стороні влаштували великий балкон на всю стіну. На фасаді – один невеликий балкон.

Після утвердження радянської влади у Бердичеві у 1919 році будинок націоналізували, в його стінах розмістили відділення міліції. 5 травня у відповідності до наказу №8 начальника Бердичівської повітової Робітничо-селянської радянської міліції т. Гладких до Бердичівського повіту був направлений його заступник т. Пращерук для організації відділення міліції. Тривалий час, аж до 1924 року в будинку розміщувався міський штаб міліції. На цей час набрали остаточно визначений штат міліціонерів та командний склад. Для допомоги їм із Житомира прибув загін зовнішньої міліції.

З 20 липня 1920 року при штабі відкрили адресний стіл, який надавав довідки щодо місцеперебування жителів міста та району. Пізніше тут відкрили міський юрисконсультський стіл для роз’яснення мешканцям міста наказів та розпоряджень уряду. Завідував цією установою колишній присяжний повірений Я. Ціпріс (син відомого в місті аптекаря Олександра Ціпріса), який закінчив юридичний факультет Варшавського університету. До його обов’язків входило: редагування наказів, опублікованих у пресі декретів, постанов центральної влади, розпоряджень виконкому та відділів, регулярне інформування виконкому та президії про виявлені порушення, розробка інструкцій для налагодження діловодства у закладах, підвідомчих відділу управлінь. Він же надавав висновки з різних питань, що стосувалися радянського будівництва та ін. На основі припису центру від 23.12.1920 р. юрисконсультський стіл мав у розпорядженні всі законодавчі акти та розпорядження “Революційно-Червоноармійського уряду України” за 1919 р. (№№ 23, 25, 26, 28, 30, 31, 34); за 1920 р. – звіт Народного Комісара внутрішніх справ УРСР; зібрання розпоряджень Всеукраїнського Революційного комітету та уповноваженого РСФСР російською та українською мовами.

У повоєнний час будинок перетворили на житловий, він належав міськраді.

З часом стіни та несучі конструкції будинку стали втрачати міцність. Капітальний ремонт будинку після огляду його профільною комісією був недоцільним, його визнали аварійним. Тому у 2016 році на чергову сесію Бердичівської міської ради винесли питання про демонтаж житлового будинку по Вінницькій, 14 (на цей час він знаходився на балансі МК ВЖРЕП №7, був власністю територіальної громади міста). Рішення прийняли, у наступні місяці з будинку виселили жильців, яким надали місце у гуртожитках.

У другій половині грудня 2019 року будинок огородили, працівники розпочали роботи з демонтажу. Остаточно стіни демонтували 27 грудня 2019 року.

Джерела і література:

Мартинюк М.В. Старі будинки Бердичева, або Історія, що розчиняється у часі… – Бердичів, ПП “Графіка”, 2011. – с. 91-92.

Демонтаж будинку, 27 грудня 2019 року: