Додому Проекти Постаті землі Бердичівської Ворона Костянтин Костянтинович

Ворона Костянтин Костянтинович

34
0
ПОДІЛИТИСЬ

Ворона Костянтин Костянтинович (нар. 10 квітня 1925, с. Демчин, Янушпільський р-н, Волинська губ., УСРР – пом. 5 січня 1997, м. Бердичів, Житомирська обл., Україна) – учасник німецько-радянської війни, працівник машинобудівного заводу “Прогрес”, Герой Соціалістичної Праці.


Костянтин Костянтинович Ворона
(1925-1997).

Костянтин Костянтинович Ворона народився 10 квітня 1925 року в селі Демчин Янушпільського району Житомирського округу Волинської губернії (нині Бердичівський район Житомирської області) у сім’ї залізничника. Його дитинство минуло у рідному селі. До війни навчався у школі, закінчив 6 класів.

Із початком німецько-радянської війни родина Ворони залишилась проживати у селі, на окупованих ворогом землях. У січні 1944 року село Демчин звільнили від окупантів і дев’ятнадцятирічного юнака військово-польовий комісаріат мобілізував до лав Червоної Армії. Костянтин Костянтинович – учасник війни. З лютого 1944 року по листопад 1945 року у складі 99-ї стрілецької дивізії 46-ї армії брав участь у бойових діях у складі II Українського фронту. За бойові заслуги нагороджений орденом Червоної Зірки (27.11.1944 р.), орденом Вітчизняної війни I ст. (06.04.1985 р.), медалями.

Після демобілізації Костянтин Ворона у 1946 році влаштувався працювати на бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” формувальником ливарного цеху №1. Згодом, після введення у дію на околиці міста нового ливарного комплексу, Костянтин Костянтинович перейшов до ливарного цеху №17, очолив бригаду формувальників. Він став одним із тих, хто організовує роботу нового цеху, освоює обладнання та нові технології литва, навчає професії ливарника підростаюче покоління. За спогадами сучасників, у цеху панував дух гордості за вибрану професію, часто поруч із батьками працювали їх діти, створюючи таким чином цілі трудові династії.

У цей час у ливарному цеху №17 працюють такі особистості як майстри дільниць Семен Матвійович Шнеур, Лев Ісакович Гехман, Фелікс Станіславович Вишинський, Альберт Станіславович Гурський, Петро Васильович Слюсар, Володимир Павлович Алексеєв; бригадири Франц Володимирович Камінський, Казимир Антонович Бруй, Георгій Миколайович Ковтонюк, Микола Федорович Сивобородько, Марія Іванівна Мельник. А очолював новий цех Роман Михайлович Фішель.

Понад 35 років Костянтин Ворона працював на заводі “Прогрес” формувальником, проявляючи новаторство, ініціативність, бездоганне ставлення до своєї справи. Костянтин Костянтинович брав активну участь у громадському житті, декілька разів обирався депутатом міської Ради депутатів трудящих, вступив до лав Комуністичної партії. У травні 1971 року Костянтину Костянтиновичу Вороні – першому серед заводчан – за високі досягнення у праці, бездоганне ставлення до своїх обов’язків присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з нагородженням орденом Леніна і врученням медалі Золота Зірка. Його ім’я стає популярним серед працівників заводу та бердичівлян. Недарма після нагородження з’являються такі віршовані рядки:

По графику, обычным рейсом,
Спеша рассветною порой,
Идет к литейному “Прогресса”
Автобус красно-голубой.
Сосед, шурша, раскрыл газету
И вдруг зовет: – Живей сюда.
Глядите: Костя на портрете,
Ворона наш – Герой труда!

Коли у 1973 році у Радянському Союзі Комуністична партія у її членів проводить обмін партійних квитків у зв’язку з введенням квитка нової форми, Костянтин Ворона одним із перших на заводі отримав новий партбілет. Такої честі на заводі були удостоєні також кавалер ордена Леніна, Почесний громадянин міста Бердичева бригадир формувальників ливарного цеху №1 Петро Ляшенко, директор заводу, також в майбутньому Почесний громадянин міста, Олексій Шабельник, секретар парткому Микола Рогов.

Петро Криворуцький за роботою над бюстом Героя Соціалістичної праці Вороні Костянтину Костянтиновичу.

У грудні 1980 року машинобудівний завод “Прогрес” відмічав 100-річний ювілей із часу свого заснування. З цієї нагоди 18 грудня відкривається музей історії машинобудівного заводу. Почесне право перерізати червону стрічку серед інших було надане й ветерану заводу Костянтину Вороні.

Костянтин Ворона своєю невтомною, небагатослівною працею надихав не лише заводчан. В один зі своїх приїздів до Бердичева скульптор Петро Криворуцький зацікавився Героєм і створив його бюст. Згодом цей бюст увійшов до фондів Музею історії міста Бердичева.

Присвятний напис на обеліску, що встановлений на могилі К.К. Ворони.

Помер Костянтин Костянтинович Ворона 5 січня 1997 року у Бердичеві. Похований у секторі почесних поховань загальноміського кладовища.

І хоча життя і трудова діяльність Костянтина Костянтиновича більшою мірою пов’язані з містом Бердичевом, на теренах Бердичівського району його завжди будуть пам’ятати як сумлінного трудівника, який усі свої сили віддавав зміцненню економічної могутності Бердичівщини.

“Счастье нужно мерять не с высоты своего крыльца или балкона, а с высоты орбиты космического корабля”.

Костянтин Ворона

Джерела і література:

Ананченко Л.І. Трудова поступ завода-ветерана (1980-2000). Історичний нарис.

Смирнов Г.И., Шкляр В.И. Трудовая поступь завода-ветерана. — К.: “Техніка”, 1980. — 144 с.


Формувальними Фелікс Вишинський і Костянтин Ворона.
Могила К.К. Ворони на міському кладовищі, 2010 р.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here