Виставка у кляшторі

Вважається, що ім’я Тимка Падури достатньо добре знайоме пересічним українцям. Ну хоча б фонетично: на запитання «хто це?» вам скорше за все дадуть відповідь, що ця людина якимось чином пов’язана з козаччиною та Польщею.

Ой, не варто вимагати від сучасників більш глибших знань. Особливо від молоді, враховуючи той факт, що лише за часів незалежності України стали досліджуватись постаті минулого, які тісно пов’язані з визвольною боротьбою українців за власну незалежність. Вивчатись та популяризуватися. І свій внесок у цю популяризацію нині робить уродженець із Жовкви, що на Львівщині, Віктор Заславський.

«Гей, соколи» – перше, що виринає з глибин пам’яті, коли знайомишся з біографією Тимка Падури – цієї непересічної для свого часу людини. Але насправді пісня, що набула особливої популярності як в Україні, так і в сусідній Польщі (її мелодію, до речі, використано у популярному і в Україні фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем»), навряд чи належить перу українсько-польського поета та композитора. Дослідники творчості Томаша Падури вказують на те, що в жодному виданні його творів немає цієї пісні. Але це ніяк не применшує ролі цієї людини як патріота, співця спільної боротьби поляків та українців за свою незалежність.

Цієї середи до кляштору Босих Кармелітів прибула невелика виставка, присвячена постаті Тимка Падури. На двох стендах розмістились біографія нащадка дрібношляхетського роду, тексти його творів, а також невелика діорама.

– Працюючи на «Радіо Марія», звернув увагу на коло польсько-українських романтиків першої половини XIX століття, які стали співцями козаччини, популяризували український фольклор та музику, – розповідає автор міні-виставки Віктор Заславський. – Тимко, або Томаш Падура не лише став одним із яскравих їх представників, але й активним учасником боротьби за незалежність – брав участь у Листопадовому повстанні 1830-1831 років, бився у загоні Вацлава Жевуського.

Один із таких моментів, коли повстанці зійшлися у бою з російським каральним загоном, і зображено на діорамі. Бачимо фрагмент бердичівської фортеці зі сторожовою баштою (на жаль, не збереглась до сьогодні), будинок корчми, зустрічну атаку кавалеристів із обох сторін.

– Я запропонував, а сестра Каміла погодилась розмістити міні-виставку на території кляштору – в залі Святої Терези (колишній нижній храм – прим. А.Г.). Тут вона діятиме на постійній основі, можливо з часом переміститься в інше місце, – зазначив Віктор.

На переконання автора, однією з проблем сучасної України є те, що українці мають багатющу історію, але окрім вузького кола фахівців про неї ніхто не знає. Отож, мета цієї міні-виставки – популяризація української історії на прикладі життя та творчості Тимка Падури.

До речі, доля пов’язала цього поета-романтика і з Бердичівщиною – хоч він і є уродженцем містечка Іллінці, що на Вінниччині, після поразки повстання мешкав у своєму маєтку в Махнівці, що біля Бердичева, там же й похований.

Як вказує сестра Каміла, побачити міні-виставку може будь-хто – зала Святої Терези завжди відкрита для відвідування. То ж Віктор Заславський та сестра Каміла запрошують всіх бажаючих відвідати міні-виставку та познайомитись із цікавою історією нашого краю.

Анатолій Горобчук.