Home Проекти Постаті землі Бердичівської Будкевич Марія Яківна

Будкевич Марія Яківна

1634
0
SHARE

Будкевич Марія Яківна (нар. 1869, Бердичів, Київська губ., Російська імперія – пом. 6 жовтня 1942, Перм, СРСР) – артистка опери (сопрано) та камерна співачка.


Будкевич Марія Яківна
(1869-1943).

Будкевич Марія Яківна (справжнє ім’я – Ванда) народилась у 1869 році в Бердичеві (у деяких джерелах – у Варшаві) в родині військового диригента з Полтави, який проходив у Бердичеві військову службу.

Згодом родина Будкевичів переїхала до нового місця служби глави сімейства – до польського міста Ченстохова, де Марія Яківна в пансіоні отримала освіту.

Спеціальну освіту Марія Яківна отримала у Київському музичному училищі (по класу фортепіано і віолончелі, пізніше у класі співу К. Еверарді). По закінченні училища у 1893 році Марія Яківна дебютувала в партії Маргарити Валуа на сцені Київської опери (антрепренер Й. Сєтов). Пізніше співала у Москві (Товариство російських оперних артистів під керівництвом М. Унковського), Саратові, Харкові, Казані, Вільно та інших містах.

У 1897-1898 рр. Марія Яківна працювала солісткою московського Великого театру, де дебютувала у партії Антоніди. Але справжній успіх до неї прийшов у Петербурзі: у 1898-1913 роках вона була солісткою петербурзького Маріїнського театру. Гастролювала у Празі (літом 1900 р., у складі Товариства російських оперних артистів, організованого М. Доліною), у Ризі (1903), Кисловодську (1904), Петербурзі (театр “Олімпія”, 1905).

Марія Яківна мала звучний, гарний голос “сріблястого” тембру, з м’якою природною колоратурою та драматичним даром. Вона стала першою виконавицею партій: у Маріїнському театрі — Голосу лісової пташки (“Зігфрид”); на російській сцені — Гіти (“Далібор”), Гельмвіги (“Валькірія”). Кращі її партії: Антоніда, Людмила (“Руслан і Людмила”), Маргарита Валуа, Мікаела.

Марія Яківна з великим успіхом виступала в операх Ріхарда Вагнера (“Тангейзер”, “Валькірія”, “Зігфрид”, “Золото Рейну”, “Загибель богів”). Інші партії: Ярославна (“Князь Ігор” Бородіна), Тамара (“Демон” А. Рубінштейна), Марія (“Мазепа” П. Чайковського), Тетяна, Марфа (“Царська наречена”), Ноемі, Поппея; Джульєтта (“Ромео і Джульєтта”), Маргарита (“Фауст”) та інші.

Її партнерами по сцені були такі відомі артисти як Ф. Шаляпін, А. Брагін, А.М. Давидов, Л. Донськой, І. Єршов, Д. Смірнов, І. Тартаков, Д. Южин. Марія Яківна співала під управлінням М. Алмазова, Е. Направніка, Дж. Пагані, І. Труффі.

Марія Яківна Будкевич виступала і як камерна співачка. У 1909 році вона здійснила концертне турне по містам Сибіру разом з І. Тартаковим. Виступала у симфонічних концертах, виконувала сольні партії у Реквіємі В.А. Моцарта (1907), у 9-й симфонії Л. Бетховена (з 1898; у 1901 співала під керівництвом В. Сафонова), у кантаті “Світезянка” М. Римського-Корсакова (1898). Записувалась також на грампластинки у Петербурзі (“В.И. Ребиков”, 1903; “Пате”, 1903; “Граммофон”, 1907).

Після закінчення кар’єри Марія Будкевич присвятила себе педагогічній діяльності.

Сестра Марії Яківни – Елеонора Мелодист, яка народилась у 1871 році – також стала відомою оперною співачкою.

З початком німецько-радянської війни Марія Будкевич з приходом німецьких військ до Ленінграда виїхала в евакуацію до міста Перм (з 1940 по 1957 рр. – місто Молотов). Померла Марія Будкевич в евакуації 6 жовтня 1942 року.

Джерела і література:

Словарь сценических деятелей. — СПб., 1899. Вып. 2. С. 29.

Русский театр / Сост. и изд. А. М. Шампаньер. — Киев. 1905. Вып. 1, 2.

Чешихин В.Е. История русской оперы (с 1674 по 1903). — М.; Лейпциг, 1905. С. 536-537.

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с. 162-163.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here