Бреславець Григорій Іванович

Бреславець Григорій Іванович (нар. 25 лютого 1917, м. Валки, Харківська губ., Російська імп. – пом. 20 жовтня 2001, с. Чернещина, Краснокутський р-н, Харківська обл., Україна) – учасник Другої світової війни, Почесний громадянин міста Бердичева.

Бреславець Григорій Іванович народився 25 лютого 1917 року в місті Валки Харківської губернії (нині районний центр Харківської області) у селянській родині.

У 1925 році Григорій Іванович вступив до Валківської зразкової середньої школи №1, сім класів якої закінчив у 1933 році. Того ж року вступив до сільськогосподарського технікуму в селищі Старий Мерчик Валківського району Харківської області, який закінчив у червні 1937 року та отримав спеціальність “агроном-насіннєвод”. У серпні-вересні 1937 року працював апробатором Гребінківської МТС Київської області; у жовтні 1937 року – слюсарем Харківського авторемонтного заводу №9; у січні-квітні 1938 року – агрономом Штеповської МТС Харківської області; у травні 1938 року – листопаді 1939 року – агрономом Печенезької МТС Харківської області.

У грудні 1939 року Григорій Бреславець був призваний до лав Червоної Армії.

З грудня 1939 року по листопад 1940 року Григорій Бреславець проходить службу курсантом 147-го Окремого учбового танкового батальйону 32-ї легко-танкової бригади Білоруського військового округу в місті Білосток. По закінченні навчання з листопада 1940 року по квітень 1941 року – помічник командира цього ж танкового батальйону.

Григорій Бреславець – учасник німецько-радянської війни. З квітня 1941 року по серпень 1941 року він обіймає посаду старшого писаря штабу 30-го Окремого батальйону зв’язку 30-ї танкової дивізії, що сформована на базі 32-ї легко-танкової бригади. У період із серпня 1941 року по листопад 1941 року – помічник командира взводу 15-го Запасного танкового полку (м. Наро-Фомінськ); з листопада 1941 року по лютий 1942 року – командир башти, радист 131-го Окремого танкового батальйону 50-ї Армії, а по грудень 1942 року – радіомайстер 112-ї Окремої танкової бригади на Західному фронті.

Майже рік (з грудня 1942 по лютий 1943 рр.) Григорій Іванович завідував діловодством штабу 112-ї танкової бригади 6-ї Танкової колони 1-ї Танкової армії на Північно-Західному, Воронезькому, Західному та на І-му Українському фронтах. З листопада 1943 року по березень 1944 року він обіймав посаду ад’ютанта штабу батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади 1-ї гвардійської танкової армії, що діє на І-му Українському фронті; по липень 1944 року Григорій Бреславець – офіцер зв’язку штабу бригади, а з липня 1944 року по липень 1945 року – помічник начальника штабу бригади з оперативної роботи цієї ж бригади.

У складі своїх військових частин Григорій Бреславець брав участь в обороні Москви, в боях на Курській дузі. Тут лише за кілька днів боїв батальйон під командуванням майора Ф.П. Боридька, у якому служив сержант Григорій Бреславець, знищив дев’ять ворожих “Тигрів”, 12 середніх танків, більше тисячі гітлерівців. На Курській дузі Григорію Івановичу присвоєно офіцерське звання “лейтенант”.

У грудні 1943 року – січні 1944 року Григорій Бреславець у складі 44-ї гвардійської танкової бригади бере участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. Зокрема, він очолював танкову групу, яка 31 грудня підтримувала вогнем бойові дії танкових батальйонів майора Петра Орєхова та капітана Олексія Карабанова. Григорію Бреславцю доручили прорватись до оточених у місті батальйонів, але дві спроби виявилися невдалими – наступаючі втратили декілька танків. Лише з підходом підрозділів 117-ї гвардійської стрілецької дивізії вдалося зломити опір ворога та 5 січня звільнити як оточених танкістів, так і Бердичів.

Далі шлях 44-ї гвардійської танкової бригади пройшов через Західну Україну, Польщу, Німеччину. Григорій Бреславець також брав участь у штурмі столиці Німеччини – Берліну. За проявлені мужність та героїзм на фронтах Другої світової війни Григорій Іванович Бреславець нагороджений орденами Червоної Зірки (1944), Вітчизняної війни ІІ ступеня (1944), Вітчизняної війни І ступеня (1945, 1985); медалями “За бойові заслуги” (1943), “За оборону Москви”, “За визволення Варшави”, “За штурм Берлину”, “За Перемогу над Німеччиною”.

По закінченні війни Григорій Бреславець перебуває на посаді помічника начальника штабу полку з оперативної роботи 44-го гвардійського танкового полку 11-ї гвардійської танкової дивізії 1-ї гвардійської механізованої армії. З лютого 1948 року по серпень 1951 року він проходить службу помічником із оперативної роботи начальника штабу 23-го гвардійського важкого танко-самохідного полку 11 гвардійської механізованої дивізії 8-ї механізованої армії Прикарпатського Військового Округу, що дислокується у Новограді-Волинському (Житомирська обл.).

У 1951 році Григорій Бреславець направляється на військову службу помічником начальника штабу полку по стройовій частині 52-го Окремого учбового танкового полку ПрикВО, що дислокується у Бердичеві. Звідси у січні 1960 року звільнений у запас у званні майора.

З 1960 року по березень 1988 року Григорій Бреславець працює помічником начальника 3-го відділення Бердичівського міського військкомату. Окрім своїх службових обов’язків займається також і громадськими справами: обирається членом партійного бюро та головою місцевого комітету профспілкової організації міського військкомату, членом міськкому Спілки міських підприємств, секретарем сприяння офіцерів запасу при Об’єднаному міському військовому комісаріаті. За відмінну працю Григорій Бреславець нагороджено знаком “Переможець соціалістичного змагання” (1973).

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Бреславцю Григорію Івановичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Помер Григорій Іванович Бреславець в Бердичеві 20 жовтня 2001 року. По смерті дочка Григорія Бреславця виявила бажання поховати батька у селі, де вона проживає. Похований Григорій Іванович Бреславець у селі Чернещина Краснокутського району Харківської області.

Джерела і література:

Стьопин М. У бій – комуністом. // “Радянський шлях”, №104 (12351) від 05.07.1983 р.

Рішення Бердичівського міськвиконкому за №779 від 24 грудня 1998 р.

Корнійчук П. Ялини в почесному караулі. Оповідання. – Ж. – 2008. – с. 20-24.

Матеріали архіву відділу по обліку офіцерів запасу Бердичівського військового комісаріату.