Home Пам'ятки і пам'ятні місця Бердичівський район, існуючі Бистрик. Могила Богуна Г.Г. (іст.)

Бистрик. Могила Богуна Г.Г. (іст.)

25
0
SHARE

Північна околиця села, південна частина кладовища. Похований Гаврило Григорович Богун (1901-1981) – учитель, археолог, краєзнавець.

Могила Г.Г. Богуна на кладовищі у с. Бистрик, серпень 2007 р.

Гаврило Богун народився у с. Бистрик у селянській родині, 1913 року закінчив церковно-парафіяльну школу. У 1920-1924 рр. проходив службу в лавах Червоної Армії, 1930 року закінчив Ніжинський інститут народної освіти. Вчителював на Полтавщині, Донбасі, з 1933 по 1961 рік – у школах Бердичівського району. З 1944 по травень 1945 року перебував на фронті – боєць 316-ї стрілецької дивізії. Після демобілізації повернувся до роботи у школах Бердичівського району. Працюючи у Слободищенській школі, створив учнівський гурток “Юний краєзнавець”, захопився археологією, навчав учнів розпізнавати пам’ятки, класифікувати їх. Ним було виявлено і досліджено нові археологічні пам’ятки різних епох та культур як на території Бердичівщини, так і за її межами. Гаврило Богун зібрав значну кількість крем’яних виробів, фрагментів посуду пізнього неоліту, а також виявив рештки поселень епохи бронзи в 7-ми селах на південний схід від Бердичева, поселення скіфського часу (VII-III ст. до н.е.) в 16-ти селах, рештки поховань І пол. І тис. обстежив у 18-ти селах.

Разом із гуртківцями, в околицях села Слободище Гаврило Богун провів розкопки давньоруської залізорудної майстерні, де знайдено рештки залізорудних сиродутих горнів, шматки кричного заліза, шлаки, а також глиняні сопла – продухи від горнів. Г.Г. Богун та юні археологи виявили в басейні ріки Гнилоп’яті понад 70 археологічних пам’яток від епохи неоліту до древньоруських часів включно. Краєзнавчу роботу з археології дослідник поєднував із вивченням народної творчості. Ним записані понад 150 пісень, серед яких маловідомі весільні, купальські пісні, колядки і щедрівки.

Зворотна сторона стели на могилі Г.Г. Богуна, серпень 2007 р.

Водночас Гаврило Богун проводив топонімічні дослідження, систематизував походження багатьох географічних назв населених пунктів Бердичівщини. Опублікував одинадцять краєзнавчих праць, серед яких історія села Бистрик, історія кляштору босих кармелітів у Бердичеві. Помер Гаврило Богун у 1981 році. 100-річчю від дня народження Г.Г. Богуна присвятили Всеукраїнську конференцію “Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття” та видали науковий збірник її матеріалів (травень 2001 p.).

У 2001 році на могилі Гаврила Богуна встановлена стела з чорного лабрадориту (висота 3 м) з вибитим портретом й присвятним написом. Напис: “Богун Гаврило Григорович 7.04.1901 – 21.05.1981. Дослідник Житомирщини, краєзнавець, патріот рідної землі”. На зворотній стороні напис: “Від Бердичівської районної організації СДПУ(о)”.

Джерела і література:

Скавронський П.С. Подвижник краєзнавства (до 100-річчя від дня народження Г.Г. Богуна) // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття. Наук. зб. “Велика Волинь”. Т.22.- Житомир-Бердичів, 2001. – С. 13-22.

Винокур І.С. Співпраця з Г.Г. Богуном у вивченні археології Житомирщини. Там само. – С. 22-25.

Вакуленчук М.М. Зустрічі з Г.Г. Богуном. Там само, с. 25.

Проценко І.М. Краєзнавець і фольклорист Г.Г. Богун // Народна творчість і етнографія, 1966, №2. – С. 86-89.

Домчин В. Краєзнавець у пошуку // “Радянська Житомирщина”, – 1977. – 16 січня.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here