Наступні покоління будуть дивитись на нас із допомогою кольорових відеороликів з високою роздільною здатністю. Камери з 4К? Та будь ласка! Цей час вже настав.
А ось світлі образи наших бабусь та дідусів дивляться на нас із чорно-білих фотографій. Зрідка – з кольорових, та й то скоріше за все розмальованих вручну (був колись такий метод створення псевдо-кольорової фотографії). Ці пожовтілі від часу фотографії передають дух епохи, але їм не вистачає кольорів. Варто лише запитати себе, якого кольору було волосся у бабусі – каштанового чи попелястого, і ти вже почуваєшся розгубленим.
Те ж стосується і навколишнього краєвиду. Тисячі фотографій із видами міста минулого століття не розкривають і малої частки таємниць тогочасного буття. Якщо з кольором неба та рослинністю все більш-менш зрозуміло, то з витворами людських рук не все так просто. Якого кольору одяг носили бердичівляни? В який колір була пофарбована будка Ізі-газировщика? А ось та вивіска написана на червоному чи синьому тлі?
На жаль, на ці та інші запитання достовірної відповіді ми вже ніколи не отримаємо. Та все ж відтворити подих епохи, додавши до чорно-білого фото колір, можливо! Сучасні технології доволі давно розвиваються у цьому напрямі, з року в рік покращуючи результати. Скориставшись їх можливостями, сьогодні спробу побачити Бердичів у кольорі здійснимо й ми.
Перед вами низка старих фотографій Бердичева двадцятого століття. І справді, отримавши колір, вони дозволили по іншому поглянути на життя міста у ту чи іншу епоху. Чи не так?
До речі, серед цих п’яти десятків фото є дві світлини, які від початку були кольоровими. Але чи визначите ви їх серед собі подібних?
Отже, приємного перегляду!
Анатолій Горобчук
Площа перед залізничним вокзалом, фото середини 70-х роківВид на кляштор Босих кармелітів та греблю, 1927 р. Фото з фондів Харківського музею українського мистецтваАвтопробіг на вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська)“Моржі” на міському пляжі, фото 70-х роківГрупа бердичівський “моржів”, 1973 рікУрочисте запалення Вічного вогню на Радянській (нині Соборній) площі, 9 травня 1970 р. Вогонь запалює перший секретар міського комітету Комуністичної партії України Іван Юхимович БражникЗустріч естафети Олімпійського вогню, 10 липня 1980 р.Зустріч естафети Олімпійського вогню, 10 липня 1980 р.Площа Будівельників (нині Сєдлецька)Відкриття пам’ятника Леніну на Жовтневій (Центральній) площі, 29 грудня 1982 р.Біля обеліска “Сумуючий воїн” на військовій ділянці міського кладовища на вулиці Пушкіна, 70-і рокиКінотеатр ім. Фрунзе, 70-і роки. Нині в цій будівлі знаходиться дитячо-юнацька спортивна школа ім. В.О.ЛонськогоВид на мікрорайон Качанівка ще з дерев’яного з пішохідного мостуУчасники шкільної естафети поряд з туристичним бюро, 70-і рокиПам’ятник В.І.Леніну на вулиці Карла Лібкнехта (нині Європейська), 60-і роки. Фото з архіву Володимира СолодкогоПам’ятник Т.Г.Шевченка на фоні водонапірної башти, початок 70-х роківШкільний оркестр у дворі школи №1, початок 70-х роківБердичівський “морж” Станіслав Михайлович Самарський на фоні універмагу “Ювілейний”, що будується, друга половина 60-х роківЮний футболіст Анатолій Пузач на стадіоні заводу “Прогрес”Німецькі окупаційні війська на пероні залізничного вокзалу, будівлю якого знищили у березні 1944 рокуЗал очікування залізничного вокзалу, спорудженого у 1954 році. Фото 60-х роківВид на вулицю Карла Лібкнехта (нині Європейську) з водонапірної башти, початок 70-х роківТорговий павільйон “Пінгвін” на вулиці Карла Лібкнехта (нині Європейській)Льодовий каток на річці неподалік пішохідного мосту, 70-і рокиУрочисте відкриття спортивного комплексу в селі Скраглівка, 12 липня 1981 рокуДитячо-юнацька спортивна школа, яка займала будівлю костелу Святої Варвари, фото 70-х роківПам’ятник Т.Г.Шевченку та вхід до парку культури і відпочинку, кінець 60-х роківРадянські солдати на площі Радянській (нині Соборній), січень 1944 рокуНові будинки на вулиці Карла Лібкнехта (нині Європейській)Автомобіль з інсталяцією на вулиці Карла Лібкнехта (нині Європейській) під час відзначення Дня Перемоги 9 травняПрацівники санстанції, 70-і рокиСимон Петлюра вітає бійців 6-ї Січової стрілецької дивізії, 5 травня 1920 рокуКолона піонерів прямує до Вічного вогню, 80-і рокиРемонт каналізації на вулиці Свердлова (нині Вінницькій), початок 80-х роківБердичів, 1920 р. Урочиста хода в честь зустрічі польської армії. У рамках кампанії зі звільнення від більшовиків території України спільними українсько-польськими військами Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського було розгорнуто Київську операцію, в рамках якої було зайнято й Бердичів. Світлина зроблена невідомим польським військовим фотокореспондентом.Святкова колона з нагоди відзначення Дня міжнародної солідарності трудящих 1 травняБіля фонтану поряд з Будинком піонерів (нині Центр позашкілля ім. О.Разумкова)Початок вулиці Карла Лібкнехта (нині Європейської), 80-і рокиПам’ятник Григорію Котовському на Червоній горі, 80-і рокиСоборна площа, початок XX ст.Маніфестація римо-католиків із вимогою повернення релігійній громаді кляштору Босих кармелітів, 27 січня 1991 р.Вулиця Леніна (нині Житомирська), 80-і рокиІнсталяція біля магазину “Дитячий світ”, 80-і рокиФонтан на розі вулиць Карла Лібкнехта та Лілії Карастоянової, 60-і рокиАлея слави на території Бердичівського шкірзаводу, 70-і рокиВ’їздний знак на Червоній горіБіля магазину Каца (магазин №1) на вулиці Карла Лібкнехта (Європейській)Вид на водонапірну вежу, початок 70-х роківДемонтаж бульвару на вулиці Карла Лібкнехта, початок 80-х років
Шановні відвідувачі!
Ви завітали на веб-сайт "Мій Бердичів" – сторінку в Інтернеті, яка розповідає про історію міста, його минуле та сьогодення. Якщо вас зацікавила тематика та представлений тут матеріал, просимо ознайомитись з наступною інформацією.
Докладніше >>>
Історія Бердичева на папері
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.