Home Край в історичних нарисах Бердичів, Мазепа та його будинок

Бердичів, Мазепа та його будинок

2380
0
SHARE
Будинок Мазепи, фото з фондів Державного архіву Житомирської області

Останнім часом в історичній спільноті Бердичева було підняте питання про перебування в Бердичеві українського військового, політичного та державного діяча, гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи та існування в місті будинку, який йому належав. Одні стверджують, що факт перебування гетьмана в нашому місті є беззаперечним, інші – що ні. Це ж стосується і будинку, який нібито належав гетьману. Тож спробуємо розібратись у цих питаннях.

Звернемось до історичних джерел (художню белетристику, зі зрозумілих причин, до уваги не беремо). Попри численні напрацювання у дослідженні історії нашого міста, факт перебування Івана Мазепи істориками-науковцями згадується нечасто. Переглянемо відомі мені згадки (з повним текстом вказаних джерел можна ознайомитись на сайті “Бердичев которого нет” у розділі Читальня):

Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России: часть 3. Тип. С. Селивановского, 1830, с. 45:

(г. 1704): Коварный Предводитель Малороссіянъ, умђвший льстить и обманывать, пригласилъ въ Бердичевъ праводушнаго воина, какъ будто для тайных переговоровъ, заключилъ его въ темницу, отправилъ въ Москву, откуда Палђй, несправедливо обвинённый Мазепою въ сношенияхъ съ Карломъ XII, въ посягательствђ на Гетьманство, сосланъ былъ, какъ измђнникъ, въ Енисейскъ.


Фундуклей, Иван. Статистическое описание Киевской губернии / изд. Иваном Фундуклеем. – Санкт-Петербург: в Тип. М-ва внутрен. дел, 1852. Ч. 1 . – 1852. с. 421:

Въ числђ недовольныхъ Гетманствомъ Мазепы быль извђстный въ исторіи Малороссіи Семенъ Палђй, внушившій сильныя подозрђнія готовившемуся къ измђнђ Гетману. Въ 1700 г. послђдній зазвалъ его на пиръ въ Бердичевђ, приказалъ его схватить и посадить въ подземелье нижняго костела, гдђ онъ оставался до ссылки въ Сибирь, вслђдствіе навђтовъ Мазепы. Придђлъ, гдђ былъ въ заточеніи Палђй, по сю пору называется тюрьмою Палђя.


Петраков И. Бердичев // Киевская старина. – 1882. – №11, с. 6:

Въ 1700 году, когда Семенъ Палій пріобрђль по правую сторону Днђпра такъ много вліянія, что къ нему начали переходить всђ недовольные Мазепою, то Мазепа, посђтивъ съ значительною свитою Бердичевъ, пригласилъ сюда же изъ Фастова Палія. Добродушный Палій, разсчитывая на свою популярность въ народђ, явился на приглашеніе, и во время пира, по приказанію Мазепы былъ закованъ, посаженъ въ монастырскую тюрьму, находившуюся при нижнемъ костелђ, гдђ и содержался до ссылки въ Сибирь. Тюрьма эта сохранилась до сихъ поръ, равно какъ и домъ, въ которомъ останавливался Мазепа (нынђ принадлежитъ г-жђ Щавинской).


Мовчанівський Т. Бердичівський державний історико-культурний заповідник / Провідник. – Харків: Пролетар, 1931, с. 19:

За допомогою хитрощів та зради Мазепа заарештовує Палія в м. Махнівці й садовить його до підземелля Бердичівської фортеці, звідки через деякий час заслано Палія до далекого Сибіру.


Марковський Б.В. Бердичівська земля з найдавніших часів до початку XX ст.: Історико-краєзнавчий нарис / За ред. M.Ю. Костриці. – Бердичів: 1999. – 84 с.; іл., с. 36:

В останні дні липня 1704 р. із Паволочі до Бердичева підійшов з військом гетьман Лівобережжя Іван Мазепа, який тут за народними переказами, заарештував полковника Семена Палія. Іншої думки дотримувався Т.Мовчанівський, який вважав, що козацького полковника арештовано було під Махнівкою.


Костриця М.Ю., Пашківський Ф.Б. Бердичів: історико-краєзнавчий нарис: Серія “Міста Житомирщини” — Житомир: М.А.К., 2000. — 72 с.:

Шевченко добре знав тогочасну історіографію, зокрема почерпнув певні відомості з “Истории Малой России” Д. Бантиш-Каменського: “Коварный предводитель малороссиян, умевший льстить и обманывать, пригласил в Бердичев простодушного воина, как будто для тайных переговоров, заключил его в темницу, отправил в Москву, откуда Палей, несправедливо обвинённый Мазепой в сношениях с Карлом XII, в посягательстве на гетьманство, сослан был, как изменник, в Енисейск”. Як бачимо, географічні реалії і в історичній праці, і в поемі Кобзаря – ідентичні. То вже інша справа, що по-іншому ставляться сучасні історики до постаті гетьмана, поборника державної самостійності України. А факт арешту Іваном Мазепою Семена Палія увечері 31 липня 1704 р. у таборі козацького війська під Бердичевом залишається.


Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – 176 с., с. 10:

Через два роки 1704 Бердичів став містом, у якому за наказом І. Мазепи був заарештований С. Палій і звинувачений у зраді та ув’язнений у підземеллях нижнього костьолу, що зберігся до наших днів.


Таїрова-Яковлєва Т.Г. Іван Мазепа / Тетяна Таїрова-Яковлєва; пер. з рос. мови Ю.А. Мицика, І.Ю. Тарасенко; худож.-оформлювач О.А. Гугалова. – Харків: Фоліо, 2018. – 315 с.: іл. – с. 181:

Тоді наприкінці липня під Бердичевом Мазепа арештував Палія й 28 числа відправив його до Батурина, де той залишався в якості полоненого. У народній пам’яті ця подія залишилася зафіксованою у багатьох козацьких думах на тему «Мазепа і Палій», в яких Палій приїжджає на бенкет до гетьмана і той його там заарештовує. Симпатії авторів при цьому, незважаючи на визнання факту «пияцтва» Палія, – виключно на стороні фастівського полковника.


Як бачимо, єдиної думки щодо перебування Івана Мазепи в Бердичеві немає. Більш того, ставиться під сумнів навіть арешт Палія в нашому місті (його здійснили в таборі під Бердичевом, або навіть у сусідній Махнівці). Отже, однозначно стверджувати, що Іван Мазепа відвідав Бердичів, неможливо.

Будинок №39 по вулиці Білопільській (репродукція),
фото з фондів Державного архіву Житомирської області, 06.09.1949 р.

До сьогодні відсутні й документальні підтвердження. Давно відомий історикам лист Івана Мазепи до Зиґмунда Ґалецького від 08 серпня 1704 року підписаний так: «W obozie z pod Berdyczową a[nn]o 1704 augusti 8», що перекладається як: «У таборі з-під Бердичева 1704 року 8 серпня».

Тепер щодо будинку Мазепи в Бердичеві. У жодному з джерел, окрім праці І.Петракова «Бердичев» (1882), не вказується, що арешт Палія відбувся у будинку, який належав Мазепі. Та й І.Петраков, полковник, командир 1 батареї 32 артилерійської бригади, є автором з історичної точки зору сумнівним, адже він не був істориком, а офіцером Російської армії, який отримав завдання скласти статистичні відомості про сучасний йому Бердичів, а в своїй історичній довідці посилається на працю Івана Фундуклея (який, до речі, невірно вказує дату арешту – 1700 рік). Його праця згадана тут тільки тому, що лише в ній з’являється згадка про існування будинку Мазепи. І будинок цей на той час належав такій собі пані Щавінській.

За легендою будинок Мазепи мав бути споруджений не пізніше 1704 року (інакше в ньому не відбувся б арешт Палія), і був він кам’яним. Знаходився будинок на вулиці Білопільській (нині Європейській), між костелом Святої Варвари та палацом Радзивіллів. За радянської доби будинок націоналізували, він входив до житлового фонду міськради. У Довіднику про перенумерацію домоволодінь м. Бердичева 1969 року він значився за адресою вулиця Карла Лібкнехта, №29, жилі будинки міськради (за цією адресою рахувався комплекс із трьох будинків). Будинок проіснував до початку 1980-х років, після чого його, як такого, що не підлягав ремонту, розібрали. На його місці у 1986 році збудували кафе «Казка».

Будинок Мазепи в радянську добу вважався однією з туристичних цікавинок Бердичева. Так, Бердичівське бюро екскурсій та подорожей у 1970-1980-х роках розмістило на залізничному вокзалі плакат – велике панно під назвою «Достопримечательности Бердичева». На панно крім костелу Святої Варвари та кляштору Босих Кармелітів значився і мисливський будиночок гетьмана України Івана Степановича Мазепи.

А тепер розглянемо факти:

– Місцевість, на якій нібито спорудили будинок Мазепи, на початку 1700-х років знаходилась поза межами містечка Бердичева. Це був густий ліс, через який проходив поштовий тракт Бердичів-Сквира, що прямував через містечко Білопілля (нині це село у сусідньому Хмільницькому районі Вінниччини). Перші споруди тут з’явились значно пізніше. Так, лише у 1756 році на місці майбутнього костелу Святої Варвари спочатку спорудили дерев’яну каплицю, а сам храм, також дерев’яний, з’явився лише у 1782 році. Кам’яний храм взагалі спорудили у 1826 році.

– Власник Бердичева князь Удальрик Радзивілл розпочав спорудження свого чергового заміського(!) палацу десь у другій половині 1700-х років. На цей час Радзивілли вже мали один заміський палац, який знаходився у Гришківцях (не зберігся, знаходився на розі вулиць Червоний Промінь та Найдіна). Коли у 1781 році Бердичів відвідав польський король Станіслав II Август Понятовський, він зупинявся саме у гришковецькому палаці Радзивіллів. Про це нам відомо з донесення луцького єпископа Адама Нарушевича, який супроводжував короля під час подорожі по Україні. Єпископ і хронолог-історик записав, що вдова Удальрика Радзивілла та володарка Бердичева Елеонора, «пристосовуючи для пана і його двору найкраще приміщення, сама переїхала до містечка». З цього випливає, що гришковецька резиденція не була достатньо великою (просторою), оскільки не могла вмістити у собі королівську свиту і саму господиню, а спорудження бердичівського палацу вочевидь ще не завершилось.

Отже, сумнівно, щоб будинок Мазепи існував у ті часи, коли відбувався арешт Палія.

Чи міг існувати будинок Мазепи в Бердичеві та ще й протягом такого тривалого часу – майже 300 років? Так, це можливо, особливо коли власники будинку доглядають та вчасно ремонтують його. Але це малоймовірно для Бердичева. Той же палац Радзивіллів проіснував лише біля 200 років, після чого його розібрали.

Цілком можливо, що з часом десь і віднайдуться документи, які проллють більше світла на цю історію. Але на сьогодні історія про перебування Івана Мазепи в Бердичеві та будинок, який йому належав, хоч і мають право на існування, але все ж як цікавий історичний міф, а не як доконаний факт.

P.S.: В Бердичеві зареєстроване Бердичівське міськрайонне козацьке товариство імені Гетьмана Івана Мазепи.

Анатолій Горобчук

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here