Перепис населення є основним джерелом інформації про населення в більшості країн світу, що формується в результаті складної і важливої державної та суспільної операції, у процесі якої збираються (найчастіше – шляхом обходу житлових приміщень й опитування), обробляються, узагальнюються, оцінюються, аналізуються та розповсюджуються демографічні, економічні і соціальні дані про населення країни або якоїсь її частини за станом на певний час (критичний момент перепису).
Місто Бердичів за час свого існування перебувало у складі цілої низки державних утворень: Київського удільного князівства (до 1471 року), Великого князівства Литовського (з 1471 р. по 1569 р.), Речі Посполитій (з 1569 р. по 1793 р.), Російській імперії (з 1793 р. по 1917 р.), Українській Народній Республіці (з 1917 р. по 1918 р.), Українській державі (Гетьманат) (1918 р.), Директорії УНР (з 1918 р. по 1919 р.), Українській Народній Республіці (з 1919 р. по 1920 р.), СРСР (з 1920 р. по 1991 р.), Україні (з 1991 р. по сьогодні).
У Речі Посполитій з метою отримання інформації для податного обкладання проводились «люстрації» – періодичні описи державних маєтностей для визначення їхньої прибутковості, а також облік переважно сільського населення і то лише того, яке оподатковувалось та несло інші повинності.
До 1897 року в Російській Імперії проводився подушний облік (ревізія) населення. Перший перепис населення Бердичева в сучасному розумінні цього слова відбувся під час першого в Російській Імперії загального перепису населення 9 лютого 1897 року.
Перший загальний перепис населення в радянські часи відбувся на зламі 1926 року станом на 17 грудня 1926 року. Подальші успішні переписи відбувалися станом на 17 січня 1939 року, 15 січня 1959 року, 15 січня 1970 року, 17 січня 1979 року і 12 січня 1989 року.
У роки Другої світової війни німецька окупаційна влада також провела перепис населення. З метою ознайомлення ці дані також внесені до представленої таблиці.
5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення. Наступний, другий перепис, переносився 5 разів (з 2011 на 2012, 2013, 2016, 2020 та 2023 роки) та ще не був проведений. Дані про населення Бердичева за ці роки подані на основі інформації Державної служби статистики України.
| Рік проведення перепису | Населення обох статей за переписом | Примітка |
| 1789 | 2 640 | – |
| 1834 | 35 265 | Джерело: Птуха М.В. Население Киевской губернии (работа опубликована в «Бюллетене Киевского Губстатбюро» № 4-5 за 1925 г. и отдельно). Киев, 1925, с. 21. |
| 1846 | 41 141 | Джерело: Птуха М.В. Население Киевской губернии (работа опубликована в «Бюллетене Киевского Губстатбюро» № 4-5 за 1925 г. и отдельно). Киев, 1925, с. 21. |
| 1867 | 52 563 | Дані на основі Ревізьких казок – документів, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII – 1-й половині XIX століття. |
| 1897 | 53 351 | 28 січня 1897 року в Російській імперії відбувся перший всезагальний перепис населення (без Великого князівства Фінляндського за межами Гельсінґфорса). Перепис проводився шляхом безпосереднього опитування всього населення в одну дату, відповідно до затвердженого в 1895 році «Положенням про Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії». Перепис 1897 року виявився першим і єдиним всезагальним переписом населення Російської імперії.
За умовами цього перепису обліковувались три категорії населення: наявне, постійне та прописне. Дані заносились у спеціальні переписні листи. За переписом у Бердичеві на цей час проживала 53351 особа, з них особи єврейської національності становили 41125, або 77% жителів міста (хоча такого показника, як національність, у цьому переписі не було – розподіл вівся за рідною мовою). Другими за кількістю населення Бердичева були росіяни, чисельність яких становила 4612 особи, третіми стали українці – 4395 осіб. |
| 1914 | 79 156 | Джерело: Пам’ятна Книга за 1914 рік. |
| 1917 | 48 482 | Джерело: Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) – Бердичів, 1927 р., стор. XLI. |
| 1920 | 41 495 | 28 серпня 1920 року у відповідності до постанови 7-го Всеросійського з’їду Рад в країні проведено перепис населення. Перепис поєднувався з сільськогосподарським переписом і коротким обліком промислових господарств. Це був перший (післяреволюційний) Всеросійський перепис, хоча Громадянська війна ще не закінчилась і значна територія нової країни була зайнята ворогом.
Джерело: Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) – Бердичів, 1927 р., стор. XLI. |
| 1923 | 43 574 | Джерело: Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) – Бердичів, 1927 р., стор. XLI. |
| 1926 | 49 733 | Перепис населення СРСР 17 грудня 1926 року.
Розподіл населення за національністю господаря: українці – 10720, росіяни – 3634, євреї – 30545, поляки – 4303, чехи – 72, інші – 459. До складу Бердичівської міської ради входили також передмістя Корніловка та Цукроварня з населенням відповідно 821 та 531 особа. Всього населення по міській раді – 51085 осіб (у т.ч. 24528 чол., 26557 жін.). Джерело: Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) – Бердичів, 1927 р., с. 2. |
| 1939 | 62 014 | 17 січня 1939 року в Радянському Союзі відбувся перепис населення (взамін перепису 1937 року, результати якого були визнані «дефектними» згідно Постанови РНК СРСР від 25.09.1937 р.). Переписний лист містив 16 питань, серед яких національність, стать, відношення до голови родини, рідна мова, грамотність, місце роботи, суспільний стан. Повні результати цього перепису були опубліковані лише на початку 1990-х років.
Згідно перепису в Бердичеві на цей час проживало 62 014 осіб. З них українці становили 42,1%, другими за чисельністю були євреї – 37,5%, або 23 266 осіб. |
| 1941 | 22 895 | 1 жовтня 1941 року з метою з’ясування, яким чином змінилась демографічна ситуація на Житомирщині після трьох місяців її окупації німецькими військами, окупаційна влада провела перепис населення краю.
За даними цього перепису у Бердичеві проживало 22895 осіб (9664 чоловіки та 13231 жінка). |
| 1959 | 53 206 | 15 січня 1959 року в Радянському Союзі розпочався четвертий всесоюзний перепис населення, або перший повоєнний загальний перепис. Безпосередньо перепис тривав 8 днів – з 15 по 22 січня, а його підсумкові звіти були опубліковані у 1963 році.
Згідно даних цього перепису в Бердичеві станом на 15 січня 1959 року проживало 53 206 осіб, із них 23 252 чоловіки та 29 954 жінки. |
| 1970 | 71 475 | Перепис населення СРСР проводився 15-22 січня 1970 року. Чисельність населення проведено за станом на 12 годину ночі з 14 на 15 січня за місцевим часом. |
| 1979 | 80 171 | 17 січня 1979 року в Радянському Союзі відбувся черговий перепис населення. Під час перепису державні органи застосували нову форму переписного листа, який став носієм первинної інформації і надав можливість вводити її до електронно-обчислювальної машини (ЕОМ) для подальшого оброблення та аналізу.
Згідно перепису в Бердичеві на цей час проживало майже 80 тисяч осіб. З них лише 4 637 – євреї, або 5,8 % від загальної кількості бердичівлян, хоча саме вони перед початком Другої світової війни були другою за чисельністю етнічною складовою міста (37,5%). |
| 1989 | 91 629 | 12 січня 1989 року в Радянському Союзі відбувся перепис населення, який став останнім за часів радянської влади. Перепис 1989 року – перший за післявоєнні роки, який одночасно з відомостями про населення дав відомості про його житлові умови: рік побудови будинку, кому належав будинок, тип житлового приміщення, розмір загальної і житлової площі.
Згідно цього перепису природний приріст населення Бердичева становив 500 осіб на рік. Євреї складають 3,9% від загальної кількості жителів Бердичева. |
| 2001 | 87 193 | 5 грудня 2001 року в Україні відбувся Всеукраїнський перепис населення. Це перший національний перепис населення, оскільки попередній було проведено у 1989 році – напередодні набуття Україною статусу незалежної держави. Метою проведення перепису населення було одержання об’єктивної інформації про докорінні зміни, які відбулися в соціально-економічному житті та устрої незалежної України.
За результатами перепису кількість населення Бердичева становила 87,2 тис. осіб. Національний склад населення міста та району нараховував більше 50 національностей. Найбільший відсоток від загальної кількості населення у місті складали українці (84,8%), росіяни (8,7%), поляки (4,7%), білоруси (0,5%), вірмени (0,5%), євреї (0,45%), молдавани (0,1%), цигани (0,1%) та німці (0,1%). Для порівняння, у 1989 році росіяни складали 15,3%, а євреї 3,9% від загальної кількості жителів Бердичева. |
| 2012 | 78 799 | Станом на 01.01.2012 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2015 | 77 788 | Станом на 01.01.2015 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2016 | 77 197 | Станом на 01.01.2016 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2017 | 76 711 | Станом на 01.01.2017 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2018 | 76 229 | Станом на 01.01.2018 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2020 | 74 839 | Станом на 01.01.2020 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2021 | 73 999 | Станом на 01.01.2021 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
| 2022 | 73 046 | Станом на 01.01.2022 р., за інформацією Державної служби статистики України. |
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
