Home Новини Бердичівський скарб

Бердичівський скарб

322
0
SHARE

Тиждень, що минув, запам’ятається бердичівлянам не лише відкриттям оновленого Центру первинної медико-санітарної допомоги, що розмістився у реконструйованому корпусі колишнього ремісничого училища (більш як вікова історія цього будинку цікава сама по собі, і до цієї розповіді ми ще колись повернемось). Знаковими стали й археологічні дослідження, які науковці вперше провели на території кляштору Босих Кармелітів.

Під час підсумкової прес-конференції, яка відбулась у стінах Музею історії міста Бердичева, окрім власне самих цьогорічних досліджень, присутні не раз згадували й про скарби, які знаходили на території цього ж таки кляштору. Це і золоті монети у чаші з дорогоцінного металу, яку розкопали працівники Укрреставрації. Це і скарб, віднайдений учнями будівельного училища, яке свого часу займало приміщення прибрамного корпусу та будинок настоятеля (власне, саме у цьому будинку нині й знаходиться міський Музей історії).

Ці скарби, вірніше, сам факт їх виявлення, нині достатньо відомі широкому загалу. Тому сьогодні пропонуємо розповідь про інший, менш відомий – скарб, який серед науковців та дослідників історії відомий як Бердичівський скарб.

Денарій “спис із хрестом” та “стовпами гедиміновичів” (“Колюмни”). Діаметр 11,6 мм, вага 0,29 грама. XV ст.

Знайшли цей скарб у 1884 році. Складався він зі 197 литовських монет типу “Колюмни” – “спис із хрестом”, та 172 празьких грошів Вацлава IV (1378-1419), який був не лише чеським королем, але й імператором Священної Римської імперії. Причому празькі гроші були дуже стерті, а литовські денарії доброї збереженості.

На момент виявлення скарбу литовські денарії були дуже рідкісною знахідкою (та й нині їх кількість, за оцінками науковців, не перевищує двох тисяч монет). Тому скарб із такою кількістю монет викликав великий інтерес у тогочасних нумізматів. Так, на сторінках “Записок нумізматичних” (“Zapiski numizmatyczne”), що виходили щоквартально у Кракові (Польща), з приводу атрибуції (визначення достовірності, автентичності) цих монет виникла навіть полеміка. І хоча протягом століття до наукового обігу введено значну кількість найдавніших литовських монет, розроблено їх систематизацію та класифікацію, з приводу хронології та атрибуції таких монет серед дослідників немає єдності і до сьогоднішнього дня.

Празький грош (Prague groschen) – 1378-1419, срібло. Правитель: король Богемії Вацлав IV. Корона та крокуючий білий лев з двома хвостами в короні (чеський лев – елемент сучасного герба Чехії) – WENCEZLAVS TERCIUS (Венцеслав Третій; він же – Вацлав IV) DEI GRATIA REX BOEMIE (Божою милістю король Богемії) – GROSSI PRAGENSES (празький грош).

Серед основних 4-х типів найдавніших литовських монет, денарії типу “колюмни” – “спис із хрестом”, єдині, поширені серед знахідок на території Україні. Основний ареал поширення таких монет – Волинь (до складу якої входить і Бердичів). Саме тут концентруються найбільші скарби литовських монет. Це дало привід відомому мистецтвознавцю та нумізматові Миколі Щекатіхіну в 30-х роках минулого століття зробити припущення, що ці монети карбувались у місті Луцьк князем Вітовтом (або Вітаутасом) у 1384-1388 рр. Пізніше точку зору цього дослідника підтримали інші нумізмати. Більшість сучасних дослідників також пов’язують ці монети з карбуванням Вітовта, але вже у XV ст., (після 1401, 1413 рр. та ін.) у єдиному центрі – столиці Великого князівства Литовського і Руського – місті Вільно (нині Вільнюс, столиця сучасної Литви).

Бердичівський скарб 1884 року, напевно, може датуватися ІІ-ІІІ чвертю XV ст., адже він містив празькі гроші, які значний час були в обігу (дуже стерті) і значну кількість литовських денаріїв, які не встигли стертись у процесі обігу (непоганої збереженості).

Загалом, Бердичівський скарб порушив багато цікавих проблем перед дослідниками, і його таємниці й досі залишаються не розгаданими.

Анатолій Горобчук.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here